Справа № 183/7719/24
№ 1-кп/183/1698/24
21 січня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000587, 12024041350001428, відносно:
неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, що має неповну середню освіту, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
представника служби у справа дітей ОСОБА_6 ,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
Прокурором в ході судового розгляду було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 05.06.2024 року, де потерпілою є ОСОБА_7 .
Після видалення суду до нарадчої кімнати для вирішення зазначеного клопотання законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_8 залишила залу суду, відмовившись представляти законні інтереси свого сина в суді.
Прокурор заявила клопотання про заміну законного представника та просила залучити в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого - службу у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти заявленого клопотання прокурора, представник служби у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради надала свою згоду бути законним представником неповнолітнього обвинуваченого, оскільки його матір дійсно ухиляється від виконання обов'язків законного представника неповнолітнього обвинуваченого в суді.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 484 КПК України кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Статтею 3 Конституції України зазначено - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 44 КПК України, як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Окрім цього, в п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України зазначено, що законний представник відноситься до сторони захисту. Участь законного представника у кримінальному провадженні є його правом, а не його процесуальним обов'язком.
Разом з тим, кожна людина має право розраховувати, що до неї буде застосована належна правова процедура. Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами.
Також, відповідно до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В положеннях ч. 5 ст. 44 КПК України передбачено, що законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим неповнолітнім і не може бути доручена представнику.
У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою має право своєю ухвалою обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій, або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника, що вказано в ч. 3 ст. 488 КПК України.
Так, у даній справі, виходячи і з досудової доповіді, а також, виходячи з поведінки законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 в суді, остання демонструє суду відкриту неприязнь до свого сина, під час вирішення питання щодо закриття кримінального провадження, в зв'язку з декриміналізацією, наполягала, щоб її сина «закрили».
Всі ці обставини, свідчать про небажання законного представника користуватися своїми процесуальними правами саме на захист свого сина, такі дії законного представника шкодять інтересам неповнолітнього обвинуваченого, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8,9,44, 484, 488 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора, підтримане захисником та обвинуваченим про залучення законного представника , - задовольнити.
Замінити законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , та залучити в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , - представника служби у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1