Справа № 202/12500/24
Провадження № 2/202/1133/2025
Іменем України
17 січня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Крушинської А.А., у жовтні 2024 року звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відповідно до якої просила суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 25 серпня 2028 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.07.2024 року. Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Після припинення фактичних шлюбних відносин сторони не дійшли згоди щодо порядку та розміру участі відповідача у матеріальному забезпеченні дитини. Позивач вважає, що сума, яка покриє половину необхідних витрат по утриманню дитини становить частини від заробітку (доходу) відповідача, яку останній має можливість сплачувати та є обґрунтованою, оскільки витрати на дитяче харчування, сезонний одяг (який постійно необхідно оновлювати), а також на медично-профілактичний догляд, є необхідністю. Наведе зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2024 року, у вказаній цивільній справі головуючим суддею визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 20 листопада 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Крушинська А.А., у судове засідання не з'явилися, натомість матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, якою просила задовольнити позов у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням, один з яких був повернутий на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Причину неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2024 року.
Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 31 березня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 10).
На момент звернення до суду спільна дитина сторін у справі мешкає разом із матір'ю, тобто позивачем у справі, та перебуває на повному її утриманні.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання спільної з позивачем дитини не надає, участі у її вихованні не приймає. Доказів протилежного відповідач не надав.
Між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості про розмір стягуваних аліментів на утримання дитини, що зумовило виникнення спірних правовідносин, що регулюються наступними правовими нормами.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини 2 статті 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд, із врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, дійшов висновку, що для забезпечення гармонійного розвитку дитини та забезпечення її потреб, вважає за доцільне визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви, а саме з 17 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України та ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої позивача звільнено від сплати судового збору, а тому з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 1-2, 7, 13, 15, 18, 141, 155, 157, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України та статтями 4, 10-13, 19, 43, 76-81, 81, 89, 95-96, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.П. Слюсар