Справа № 212/12020/24
3/212/195/25
22 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186336 від 02 грудня 2024 року, ОСОБА_1 10 липня 2024 року о 09:47 годині в Покровському районі м. Кривого Рогу по вул. Січеславська, 3 керував транспортним засобом «ВАЗ 21043» н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря нарколога №1543 від 10.07.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме розпискою про явку до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, згідно вимог ст. 268 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні були досліджені матеріали справи, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186336 від 02 грудня 2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
висновок КП «КБЛНПД» ДОР від 10 липня 2024 року за №1543, який містить виправлення у прізвищі особи огляд якої проводився 10.07.2024 о 10:20 годині, зокрема прізвище ОСОБА_2 виправлено на ОСОБА_2 ;
відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських, додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи записів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно з п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність особи за ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція).
Так, згідно п.2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Таким чином, для направлення водія на огляд водія працівник поліції повинен мати достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, виходячи із виявлених у нього ознак.
Відповідно до п. 4 розділу І вказаної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 10.07.2024 о 09:47 годині керував транспортним засобом перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, медичний огляд проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога.
Проте, із досліджених в судовому засіданні відеозаписів взагалі не вбачається встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які б давали підстави для проходження огляду в медичному закладі, більш того із досліджених матеріалів не вбачається і факту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Натомість на відеозаписах лише зафіксовано, факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу «ВАЗ 21043» н.з. НОМЕР_1 ( відеозапис не містить звукового ряду), та складання працівниками поліції 02 грудня 2024 року о 10:59 годині протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Враховуючи положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого протиправного діяння, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 290, 294 КпАП України,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О. В. Колочко