Справа № 210/421/25
Провадження № 1-кс/210/106/25
іменем України
23 січня 2025 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041710000027 від 07.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка, Єланецького району, Миколаївської області, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , раніше судимого:
-04.07.2022 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 р ік. Вирок вступив у законну силу 04.08.2022 року;
-14.07.2022 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 3 роки. Вирок вступив у законну силу 16.08.2022 року. 23.09.2022 змінено вирок на підставі ч.4 ст.70 за сукупністю вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04.07.2022 більш суворим покаранням аза вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14.07.2022 остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
Відносно якого направлено обвинувальні акти до суду:
- 29.09.2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12022041710001068 від 02.09.2022 року;
- 29.12.2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12022041710001582 від 27.11.2022 року;
В провадження слідчого судді 23.01.2025 року надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041710000027 від 07.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024) в Україні введено воєнний стан.
В період часу з 01.01.2025, але не пізніше 06.01.2025 у нічний час доби (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_6 знаходився біля будинок № 1/1 по вул. Вадима Гурова у Металургійному районі м. Кривому Розі, де звернув увагу на те, що стіни будинку перебувають в аварійному стані в результаті здійснення ракетного обстрілу, що відбувся 21.11.2024 року. Після чого, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи повторно, в умовах воєнного стану, шляхом пролому стіни проник до приміщення офісу №60, що розташовується на першому поверсі будівлі за вищевказаною адресою, де потерпілий ОСОБА_7 зберігав свої особисті речі. В подальшому, переконавшись у відсутності можливих свідків, очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, таємно з приміщення вищезгаданого офісу викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: перфоратор марки «Bosh» моделі «GBH 2-26 DFR», серійний номер «0611254703», вартість якого відповідно висновку судового експерта №147 від 17.01.2025 складає 7041,60 гривень. Після чого, ОСОБА_6 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
Наступного дня, ОСОБА_6 продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з приміщення офісу №60, що розташовується на першому поверсі будівлі за вищевказаною адресою, повторно, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: телевізор марки «Philips» моделі «32PFL7603D/12», серійний номер «VN6D 0835 051534», вартість якого відповідно висновку судового експерта №147 від 17.01.2025 складає 3125,00 гривень, та трьохсекційну драбину марки «Forte» моделі «CE 3*9», з максимальною вагопід'ємністю 150 кг, з максимальною висотою 5,93 м., вартість якого відповідно висновку судового експерта №147 від 17.01.2025 складає 7117,36 гривень. Після чого, ОСОБА_6 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті продовжуваних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 була заподіяна матеріальна шкода, загальна сума якої згідно висновку судового експерта №147 від 17.01.2025 складає 17283,96 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану».
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 185 (крадіжка), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану, тому діяння ОСОБА_6 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі та строк від п'яти до восьми років.
В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для обґрунтованої підозри, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.01.2025; протоколом огляду місця події від 06.01.2025; розпискою ОСОБА_7 від 09.01.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.01.2025; копіями документів наданих ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.01.2025; заявою ОСОБА_8 від 09.01.2025; протоколом огляду речей за участю ОСОБА_8 від 09.01.2025 та фото таблицею до нього; заявою ОСОБА_6 від 09.01.2025; протоколом огляду речей за участю ОСОБА_6 від 09.01.2025 та фото таблицею до нього; протоколом огляду речей за участю ОСОБА_7 від 09.01.2025 та фото таблицею до нього; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 від 22.01.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2025 за участю ОСОБА_11 ; відповіддю на запит ломабарду «ТОП» «ІМПЕРІАЛ»; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_12 від 18.01.2025; відеозаписом за період часу з 19:16 год. 06.01.2025 по 19:32 год. 06.01.2025 з приміщенні служби охорони ломбарду «ТОП», що розташований по вул. Соборності 8А в Металургійному районі міста Кривого Рогу; протоколом огляду документа за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від 18.01.2025; висновком експерта судової товарознавчої експертизи № 147 від 17.01.2025; речовими доказами: телевізором марки «Philips» моделі «32PFL7603D/12», серійний номер «VN6D 0835 051534» із пультом дистанційного керування до нього, драбиною марки «Forte» моделі «CE 3*9», ящиком з інструментами всередині; характеризуючим матеріалом на ОСОБА_6 ..
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_6 :
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, які б могли стримати останнього не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний в разі обрання до нього менш тяжкого запобіжного заходу, може здійснювати психічний та фізичний тиск на свідків у даному кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності. При цьому, слід враховувати, що свідки та потерпілі у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні не допитувались, а відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема останній раз: 14.07.2022 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 3 роки. Вирок вступив у законну силу 16.08.2022 року. 23.09.2022 змінено вирок на підставі ч.4 ст.70 за сукупністю вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04.07.2022 більш суворим покаранням аза вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14.07.2022 остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки. Належних висновків для себе не зробив та, вже перебуваючи на іспитовому строці знов вчинив нове кримінальне правопорушення.
Беручі до уваги наявність вищевказаних ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор та слідчий, кожен окремо, клопотання підтримали, просили задовольнити.
ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо обрання йому запобіжного заходу, оскільки винним себе не вважає. Зазначив, що злочин не вчиняв, а лише допоміг знайомому донести речу до ломбарду.
Захисник заперечувала щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи клопотання не обґрунтованим.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
23.01.2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наданими у кримінальному провадженню доказами.
Слідчий суддя вважає встановленими та доведеними прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, що само по собі містить ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо воно буде призначено; раніше неодноразово судимий за злочини проти власності; у рамках досудового розслідування даного кримінального провадження ще не виконані всі слідчі (розшукові) дії, спрямовані на обґрунтування вини підозрюваного, що може свідчити про те, що підозрюваний може впливати на свідків та експерта; не одруженого, неповнолітніх дітей або осіб похилого віку на утриманні не має, а отже і не має міцних соціальних зв'язків; офіційно не працює, а відтак і не має джерел для існування, що свідчить про можливість вчинення нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до oc2.nsf/link1/an_1357/ed_2012_07_05/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.
Слідчий суддя вважає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушень, повністю підтверджується обґрунтованою підозрою у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявними у провадженні доказами, зазначеними безпосередньо у клопотанні та дослідженими під час судового засідання.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Тому, вважаю за необхідне встановити розмір застави відповідно до ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Відповідно до ст. 202 ч.4 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041710000027 від 07.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят діб), тобто до 23.03.2025 року включно.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 23.03.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1