23 січня 2025 року
м. Київ
справа №140/1791/24
адміністративне провадження № К/990/51097/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №140/1791/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ УПФУ в Чернівецькій області), у якому просила:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 22 січня 2024 року №032950009701 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Рівненській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення до ГУ ПФУ у Волинській області.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії від 22 січня 2024 року № 032950009701.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецькій області здійснити призначення з моменту звернення ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції позивачка направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з частиною п'ятою статті 328 КАС України.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 січня 2025 року скаржницею надіслано до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено підстави касаційного оскарження судового рішення в цій справі, які є аналогічними тим, що були зазначені в касаційній скарзі.
При цьому, у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, відсутнє обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що у справах розглянутих у порядку спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 09 січня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №140/1791/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко