22 січня 2025 року
м. Київ
справа №640/16103/20
адміністративне провадження №К/990/48076/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду від 02.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №640/16103/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просили суд: визнати протиправними та скасувати постанови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» в частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Хрещатик» особами, а саме скасувати пункти в Переліках пов'язаних із банком осіб, починаючи з 01.04.2015, затверджених постановами Правління ПАТ «КБ «Хрещатик: №1087 від 28 травня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 492 та п. 494 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №1170 від 09 червня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 532 та п. 534 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №1468 від 09 липня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 537 та п. 539 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №163 від 28 липня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 522 та п. 524 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №1776 від 07 серпня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 535 та п. 537 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №1980 від 09 вересня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 533 та п. 535 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №2231 від 07 жовтня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 525 та п. 527 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №2457 від 06 листопада 2015 року з Переліком в частині скасування п. 1053 та п. 1054 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №2663 від 07 грудня 2015 року з Переліком в частині скасування п. 1079 та п. 1080 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №7 від 11 січня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1234 та п. 1235 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №156 від 08 лютого 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1237 та п. 1238 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №374 від 09 березня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1248 та п. 1249 в Переліку пов'язаних із банком осіб; №565 від 04 квітня 2016 року з Переліком в частині скасування п. 1251 та п. 1252 в Переліку пов'язаних із банком осіб; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до бази даних про вкладників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом та описом змін наведених в п. 12 додатку 2 Положення 14, в частині виключення з файлу «N» інформації про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як пов'язаних з банком осіб або осіб, які були такими, починаючи з 01.04.2015.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024, позов задоволено.
Не погоджуючись із ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом уточнення підстав касаційного оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених у вказаній ухвалі) та надання документа на підтвердження сплати судового збору.
Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала Верховного Суду від 23.12.2024 вручена заявнику 30.12.2024, отже, останнім днем на усунення недоліків касаційної скарги було 09.01.2025.
В межах встановленого Судом строку (03.01.2025), заявник касаційної скарги усунув її недоліки, надіславши уточнену касаційну скаргу та документ на підтвердження сплати судового збору.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для скаржника.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1 - 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Скаржник, обґрунтовуючи підстави звернення з цією касаційною скаргою, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС УКраїни тавказує на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували приписи статей 23, 42, 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №822/626/18, від 18.04.2018 у справі №362/2418/16, Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №6-1601цс15. Також, на думку скаржника, в оскаржуваних рішеннях застосовано приписи статті 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність» без урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2020 у справі №334/1913/16, від 24.09.2020 у справі №334/8020/18, від 06.04.2022 у справі №761/19024/20. Крім того, оскаржує судові рішення з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС УКраїни та частинами другою і третьою статті 353 КАС України, а саме: зазначає, що судами порушено пункти 3, 4 частини другої статті 353 КАС України та встановлено обставини на підставі недопустимих доказів, прийнявши, всупереч приписам статті 101, 104, КАС України висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення змісту окремих норм і положень законодавства України №126/155-е від 20.07.2018; суди необґрунтовано відхилили клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Поза іншим, касаційна скарга містить посилання на пункт 7 частини третьої статті 353 КАС України, оскільки, на переконання заявника, судами попередніх інстанцій розглянуто справу з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначеною статтею 25 КАС України (постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/6004/16).
Отже, наведені позивачем доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду від 02.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №640/16103/20.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/16103/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали та копію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець