Справа № 620/10967/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
22 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чаку Є.В.
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відмові ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024 №ФЧ49230, виходячи з 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, та у виплаті індексації за 2022 та 2023 роки з 01.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024 №ФЧ49230, виходячи з 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.07.2024 виплачувати пенсію ОСОБА_1 враховуючи індексації за 2022 рік згідно ПКМ України №118 від 16.02.2022р., та за 2023 рік згідно ПКМ України №168 від 24.02.2023 року, виходячи з 86% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 23 жовтня 2024 року позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що оскільки пенсія позивача перераховувалася після 1 січня 2023 року у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана обставина є підставою, яка в силу приписів Закону №2262-ХІІ та Постанов №118, №168 виключає можливість встановлення індексації.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі № 620/3519/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.01.2024 №ФЧ49230 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. Станом на 01.02.2023 розмір пенсії позивача становить 31751,72 грн (підсумок пенсії 30943,15 грн), а станом на 01.07.2024 розмір пенсії позивача становить 33251,72 грн (підсумок пенсії 32443,15 грн). При цьому відповідач встановив відсотковий розмір пенсії позивача на рівні 70% сум грошового забезпечення та припинив нарахування та виплату індексації пенсії 2022-2023, що підтверджується наданим розрахунком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити причини зменшення основного розміру пенсії з 86% до 70% при розрахунку пенсії з 01.07.2024 та причини не врахування індексації за 2022 рік та за 2023 рік.
Листом від 24.07.2024 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Пенсійний фонд зазначив, що рішенням суду не зобов'язано ГУПФУ проводити перерахунок пенсії в розмірі 86% грошового забезпечення. Також відповідач вказав, що оскільки пенсія перераховувалась після 01 січня 2023 року у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана обставина є підставою, яка в силу приписів Закону №2262-ХІІ та Постанов №118, №168 виключає можливість встановлення індексації.
Не погоджуючись з припиненням виплати індексації, зменшенням відсотку основного розміру пенсії та обмеження розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 виходячи з 86% сум грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.
Розміри пенсій за вислугу років визначені в статті 13 Закону № 2262-ХІІ, які обраховуються у відсотках залежно від вислуги років.
При цьому, цією ж нормою визначено граничну межу відсоткового значення основного розміру пенсії в залежності від вислуги років, яка змінювалась в різні роки.
Так, з 01.01.1992 (в редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) така межа становила 75 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.1996 (в редакції Закону від 25.03.1996 № 103/96-ВР) - 85 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.2003 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 04.07.2002 № 51-IV) - 90 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 29.04.2006 (в редакції Закону від 04.04.2006 № 3591-IV) - 90 % відповідних, сум грошового забезпечення (стаття 43);
з 01.10.2011 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 08.07.2011 № 3668-VI) - 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону);
з 01.05.2014 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.03.2014 № 1166-VII) - 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію, яка була обчислена, виходячи з 86% грошового забезпечення.
Так, право на перерахунок призначених відповідно до цього Закону передбачене визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок № 45, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою № 704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
При цьому, оскільки, позивач набув право на отримання основного розміру його пенсії у розмірі 86 % від відповідних сум грошового забезпечення, то неприпустимо в силу положень Конституції України звужувати зміст та обсяг вже існуючого права.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо безпідставного зниження відповідачем основного розміру пенсії з 86 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача, оскільки відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв'язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.
Також, аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постановах від 03 березня 2018 року у справі № 564/2288/16-а, від 03 квітня 2018 року у справі № 175/1665/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86% сум грошового забезпечення та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.02.2023 виходячи з 86% сум грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2024 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2040-IX від 15.02.2022, встановлено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон № 1282-XII).
16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" № 168 (далі - Постанова № 168), відповідно до якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Колегія суддів зазначає, що Постановами № 118, № 168 чітко визначено, що передбачене підвищення пенсії, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача та протиправно припинено нарахування та виплату індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2024 з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
В частині відмовлених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в цій частині апеляційним судом.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких