Справа № 752/2672/24
22 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Євгейчук Ю.О.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Литвина Василя Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 2024, суддя Машкевич К.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного упарвління Національно поліції в м.Києві, в якому просив скасувати постанову капрала поліції Дорошенко А.Р. серії ЕГА №1294465 від 14 січня 2024 року про притягнення до адмінісративної відповдальності за ст.183 КУпАП.
Окрім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року за клопотанням позивача була проведена заміна неналежного відповідача Головне управління Національної поліції у м.Києві на Департамент патрульної поліції.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1294465 від 14 січня 2024 року, винесену капралом поліції Дорошенко А.Р. відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції у м.Києві на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 605,60 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 вересня 2023 року без змін.
13.01.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача Литвин Василь Миколайович подав заяву про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції, оскільки під час розгляду судом апеляційної скарги не було вирішено питання судових витрат.
16.01.2024 від представника Департаменту патрульної поліції надійщло клопотанн в якому він просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення документів та прийняття додаткового рішення.
Відповідно до ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бти вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.
Оскільки жодна із сторін не заявила клопотання про слухання заяви за їх участі, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів зазначає наступне.
13.01.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача Литвина Василя Миколайовича надійшла заява в якій він просить ухвалити додаткове рішення про компенсацію позивачу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 3850 грн, що пов'язані з апеляційним провадженням у справі №752/2672/24.
У зазначеній заяві представнк позивача зазначає, що під час прийнятта судом рішення не було вирішено питання судових витрат, які поніс позивач під час апеляційного розгляду справи.
Зокрема, позивач скористався професійною правничою допомогою адвоката, яка полягала в отриманні представником позивача доступу до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, ознайомленні з ухвалою про відкриття апеляційного провадження та апеляційною скаргою відповідача через підсистему «Електронний суд», а також подання відзиву на апеляційну скаргу.
Окрім того, представником позивача було висловлено прохання врахувати та компенсувати понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, в т.ч. в суді апеляційної інстанції на суму 3850 грн, надано обґрунтування таких витрат.
Як убачається з відзиву на апеляційну скаргу, сформованого в системі «Електронний суд» 05.12.2024, представник позивача просив компенсувати понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у т.ч. в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, у відзиві, представник позивача зазначив, що у зв'язку з подачею відповідачем апеляційної скарги у позивача виникла необхідність скористатися послугами адвоката та отримати професійну правничу допомогу на суму 3850 грн, що полягає в ознайомленні та правовому аналізі документів по справі, а також написання та подання відзиву на апеляційну скаргу та інших документів для реалізації позивачем права на судовий захист.
Витрати на правничу допомогу складаються:
- підписаний між позивачем та авокатом проект акту приймання-передачі наданих послуг та оплату коштів №4 від 05.12.2024 на суму 3850 грн;
- платіжна інструкція 8362-6627-0696-3297 на підтвердження витрат за надану професійну правничу допомогу;
- довідка щодо понесених витрат за надані послуги професійної правничої допомоги від 12.12.2023;
- підписаний між позивачем та адвокатом протокол узгодження вартості послуг № 2 від 19.01.2024.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина сьома статті 134 КАС України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
За змістом частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом апеляційної скарги відповідача до суду представником позивача було надано наступні докази: копію Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року; копію Додатку до Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року, протокол узгодження вартості послуг №2 від 19.01.2024; копію Додатку до Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року; копію Додатку до Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 19.01.2024 - проект акту приймання-передачі наданих послуг та оплату коштів №2 від 19.01.2024; копію Додатку до Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року - проект акту приймання-передачі наданих послуг та оплату коштів №4 від 05.12.2024 на суму 3850 грн; копію платіжної інструкції згідно якої платником ОСОБА_1 сплачено адвокату Литвин А.М. 3850 грн, призначення платежу за професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно довідки щодо вартості понесених витрат за надані послуги професійної правничої допомоги від 05.12.2024 №05/12/24 адвокатом були надані, а Роспопа В.Я. прийняті в повному обсязі адвокатські послуги професійної правничої допомоги, загальна вартість яких становить 3850 грн, які були сплачені у повному обсязі відповідно до підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг та оплату коштів.
Згідно матеріалів справи, між адвокатом Литвин В.М. (Адвокат) та позивачем ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору за професійну правничу допомогу, передбачену п. 1.2. Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі, визначеному додатком до цього Договору.
У Додатку до Договору №Ф-РВЯ про надання професійної правничої допомоги від 12 грудня 2023 року - протоколу узгодження вартості послуг №2 від 19.01.2024 визначено види професійної правничої допомоги/адвокатської послуги та їх вартість:
- ознайомлення та правовий аналіз документів, що будуть надані Клієнтом, а також отримані в інтересан Клієнта (сторінка аркушу не >A4 з розміром шрифту > або = 11) - 150 грн якщо > 19 сторінок розрахунок з 20 сторінки по 100 грн;
- написання документів (сторінка аркушу та витрачені години) - від 1000 грн в залежності від складності документа та терміновості;
- надання консультацій, роз'яснення, пояснень та рекомендацій тощо (письмові - сторінка аркушу та витрачені години +/- терміновість) - від 1500 грн, (усні - витрачені години +/- терміновість) - 1 година/від 1000 грн;
- представництво інтересів Клієнта із третіми особами (витрачені години) - 1 година/2000 грн;
- інші комплексні послуги (відрядження, супроводження справ тощо) обговорюються індивідуально і виконуються після остаточного погодження іх вартості.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Литвин Василь Миколайович зареєстрований в ситемі «Електронний суд», а отже має повний доступ до всіх матеріалів справи №752/2672/24.
05.12.2024 представником позивача Литвин В.М. подано відзив на апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на 6 аркушах з мотивуванням підстав для стягнення витрат на правничу допомоги, також послався на судову практику у подібних правовідносинах. Також у відзиві зазначено які саме види послуг було надано у зв'язку з розглядом апеляційної скарги відповідача та суму витрат на правничу допомогу, яку сплатив позивач.
Таким чином, вказаними доказами підтверджено понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3850 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, слід зазначити наступне.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).
У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).
У справі "Черніус та Рінкевичюс проти Литви" (Сernius and Rinkeviсius v. Lithuania) (заяви № 73579/17 та № 14620/18, пункт 71) ЄСПЛ також посилався на загальніший принцип про те, що ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має покладатись на саму державу і помилки не мають виправлятися за рахунок осіб, яких це стосується (див. також рішення у справах "Beinaroviс and others v. Lithuania", заява № 70520/10, пункт 140 та "Radchikov v. Russia", заява № 65582/01, пункт 50).
ЄСПЛ у цій справі також дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат (пункт 74). Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування (див. рішення у справах "Stankiewicz v. Poland", заява № 46917/99, пункт 75).
Відповідні принципи, що випливають з усталеної практики Суду та стосуються права на доступ до суду, наведені у рішенні ЄСПЛ у справі "Zubac v. Croatia" (заява № 40160/12, пункти 76 - 86).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21.
Враховуючи, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально, а також враховуючи співмірність зі складністю справи, змістом позовної заяви, часом, витраченим адвокатом на підготовку та подання позову до суду, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та наявністю достатніх правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Доводи відповідача, викладені в клопотанні від 16.01.2025, колегія суддів вважає, не спростовують факт понессення позивачем витрат на правничу допомогу адвокатом, пов'язану з розглядом апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 252 КАС Укрїни суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки під час розгляду справи та ухвалення постанови судом апеляційної інстанцї не було вирішено питання судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення (постанову) про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 246, 252, 255, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Литвина Василя Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
В решті вимог заяви - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Кобаль М.І.