Провадження № 22-ц/803/1119/25 Справа № 206/1413/24 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Доповідач - Макаров М. О.
21 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
при секретарі - Паромовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
У лютому 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630599881.
Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку їх невиконання позичальником, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 169 304,28 грн..
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №630599881 у розмірі 169 304,28 грн..
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 630599881 у розмірі 169 304,28 гривень, з яких: 53 963,56 грн. - тіло кредиту, 15 208,85 грн. - відсотки за користування кредитом, 97 046,01 грн. - прострочене тіло кредиту, 3 085,86 грн. - відсотки за прострочене тіло кредиту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що жодних угод із позивачем у 2023 році він не укладав, що підтверджується довідкою банку від 21 травня 2023 року. Крім того, апелянт вказує, що із позову не можливо встановити із чого складається сума заборгованості, яке тіло кредиту, які відсотки, пеня або штрафи, комісія нараховані та на що саме.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду скасувати.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк», колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Так, в позовній заяві Банк посилається на те, що 13 лютого 2023 року між сторонами було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630599881.
При цьому, на підтвердження заявлених позовних вимог Банк надав оферту на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28 березня 2017 року, Анкету-Заяву на акцепт публічної пропозиції на укладання договору від 28 березня 2017 року.
Разом з позовною заявою Банк надав розрахунки заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2017 року, за якими заборгованість відповідача складає 169 304,28 грн..
Доказів укладення між сторонами кредитного договору 13 лютого 2023 року, матеріали справи не містять.
Навпаки, згідно довідки АТ “Сенс Банк» від 21 травня 2024 року, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року в АТ “Сенс Банк» не оформлювались договори/рахунки на ім'я ОСОБА_1 (а.с.60).
Дослідивши зібрані у справі докази окремо й в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Банку, оскільки жоден із наданих позивачем документів не підтверджує факт укладення між сторонами кредитного договору 13 лютого 2023 року.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.
Зважаючи, що позивачем є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ,- зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На вказане суд уваги не звернув, в зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог Банку.
Рішення як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Банку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 4542,00 грн..
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4542,00 грн..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова