Провадження № 22-ц/803/2533/25 Справа № 211/2459/19 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
про повернення апеляційної скарги
23 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Зубакової В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №211/2459/19 за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з централізованого постачання холодної води з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,
встановив:
20 травня 2019 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ у справі №211/2459/19 за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з централізованого постачання холодної води з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
20 листопада 2024 року боржником ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалик М.Ф., подано до суду заяву про скасування судового наказу.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року у справі №211/2459/19 відмовлено.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалик М.Ф., подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 грудня 2024 року з суду першої інстанції витребувано цивільну справу, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню заявнику за наступних підстав.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 353 ЦПК України визначено, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Інших ухвал, які стосуються судового наказу, зокрема й ухвал про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу, в переліку статті 353 ЦПК України не наведено.
Відповідно пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Оскільки ухвала про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до переліку встановленого статтею 353 ЦПК України, апеляційний суд на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 цього Кодексу не приймає до розгляду та повертає апеляційну скаргу.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права містяться в ухвалу Верховного Суду від 24 грудня 2021 року по справі №569/4189/21, які враховуються апеляційним судом.
Керуючись ст. 352, 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Судді: