Справа № 620/2362/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
22 січня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу, з 92% до 82% при проведенні перерахунку пенсії з 15.08.2023;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 15.08.2023, виходячи з розрахунку 92% грошового забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві, та мотивовані зокрема тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтовані, позаяк відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір з 92% до 82%, чим порушив права позивача.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 .
З 15.01.2001 позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 92% грошового забезпечення. Відсотковий розмір пенсії позивача складався з 82% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону № 2262-ХІІ та 10% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби.
З 01.01.2018 позивачу перерахована пенсія та її розмір зменшено з 92% до 82 % грошового забезпечення, що підтверджується розрахунками пенсії.
Листом від 02.02.2024 відповідач відмовив позивачу у проведенні спірного перерахунку за безпідставністю.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі № 620/2563/23 обставини мають преюдиційне значення у даній справі, та свідчать про відсутність правових підстав для проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі 92 % відповідних сум грошового забезпечення,
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Стаття 13 Закону № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до пункту в статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній до набуття Законом №3591-IV чинності, - до 29 квітня 2006 року) військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, пенсія позивачу призначена, виходячи із 92% сум грошового забезпечення.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом №2262-ХІІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII вносились зміни.
Зокрема, з 29.04.2006 відповідно до Закону України від 04.04.2006 № 3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" було внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсії за вислугу років.
Здійснення перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.
Суд першої інстанції проаналізувавши наведені норми, дійшов вірного висновку, що, оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 10% збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10- та 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Відтак, з 1 січня 2008 року провели перерахунок пенсії позивачу застосовуючи основний розмір пенсії 82% грошового забезпечення. Тобто позивачу з 2001 року пенсію обраховано 92%, а з 2008 року 82%.
Таким чином, своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, відповідач не порушив чинного законодавства України.
Поряд з цим, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі № 620/2563/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII від 09 квітня 1992 року у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103 із збільшенням пенсії на 10% як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, який під час проходження військової служби брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений в установленому Законом порядку до категорії 1 під час проходження військової служби, з урахуванням виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 06.09.2023.
У мотивувальній частині вказаного рішення суду зазначено, «що пенсія за вислугу років була призначена позивачу з 15.01.2001 відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ і її розмір складав 92% від грошового забезпечення, у тому числі 10% - збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби, віднесений до категорії 1. Проте, відповідно до листа відповідача /а. с. 10/, позивач отримує інший вид пенсії, а саме пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до статті 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, Закон №2262-ХІІ, в редакції станом на момент призначення пенсії позивачу за вислугу років передбачав, зокрема, збільшення пенсії на 10 процентів сум грошового забезпечення лише особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" статті 13, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, тобто особам які отримують пенсію за вислугу років згідно статті 13 Закону №2262-ХІІ. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання збільшення пенсії на 10% сум грошового забезпечення, як особа яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, оскільки останній отримує пенсію по 3-й групі інвалідності відповідно до статті 23 Закону №2262-ХІІ, а не за вислугу років відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ.».
Так, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з тим, що правові підстави для проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі 92 % відповідних сум грошового забезпечення - відсутні.
З огляду на згадані обставини та правове регулювання, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень вимог чинних нормативно-правових актів в межах спірних правовідносин.
Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності висновків відповідача в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.
Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Є. О. Сорочко