23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14346/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (суддя А. Ю. Рищенко) у справі № 160/14346/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просило стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 380 250,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідачки перед бюджетом виникла по орендній платі з фізичних осіб, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 380 250,83 грн, яка на сьогодні не погашена відповідачкою у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що стягнення з відповідачки суми податкового боргу у загальному розмірі 380 250,83 грн. є правомірним, оскільки докази самостійного погашення нею заборгованості відсутні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що податкове повідомлення-рішення №0124204-2410-0483 не містить відомості щодо якого саме нерухомого майна здійснено нарахування податку. Зазначає, що рішення №0376517-2417-0483, №0376513-2417-0483, №0376514-2417-0483, №269003-2417-0483 їй не направлялись та не вручались, а підписи, які містяться на них є підробленими. Крім того, в цих рішення немає інформації щодо об'єктів нерухомого майна. Також, скаржник вказує, що рішення №392641-2417-0483 від 29.05.2023 не містить відомостей щодо якого саме майна здійснено нарахування.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
На момент розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг у 380 250,83 грн, у т.ч.:
- заборгованість по орендній платі з фізичних осіб (Саксаганський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 208 971,52 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №269003-2417-0483 від 03.05.2023 на суму 208 971,52 грн;
- заборгованість по орендній платі з фізичних осіб (Довгинцівський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 112 983,11 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №392641-2417-0483 від 29.05.2023 на суму 112 983,11 грн;
- заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Покровський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 18 242,19 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №0124204-2410-0483 від 28.06.2022 на суму 18 242,19 грн;
- заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Довгинцівський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 40 054,01 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №0376517-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 10 304,01 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0376513-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 15 470,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0376514-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 14 280,00 грн.
Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень - рішень відсутня.
З урахуванням вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачкою у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Посилаючись на вище наведені обставини, позивач звернувся до суду із заявою про стягнення податкового боргу.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податків ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг у 380 250,83 грн, зокрема:
- заборгованість по орендній платі з фізичних осіб (Саксаганський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 208 971,52 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №269003-2417-0483 від 03.05.2023 на суму 208 971,52 грн;
- заборгованість по орендній платі з фізичних осіб (Довгинцівський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 112 983,11 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №392641-2417-0483 від 29.05.2023 на суму 112 983,11 грн;
- заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Покровський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 18 242,19 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №0124204-2410-0483 від 28.06.2022 на суму 18 242,19 грн;
- заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Довгинцівський район), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 40 054,01 грн., згідно:
- податкове повідомлення-рішення №0376517-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 10 304,01 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0376513-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 15 470,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0376514-2417-0483 від 16.05.2023 на суму 14 280,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі.
Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року у справі №380/783/21.
Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності відомостей про майно у рішеннях контролюючого органу №0124204-2410-0483, №0376517-2417-0483, №0376513-2417-0483, №0376514-2417-0483, №269003-2417-0483, №392641-2417-0483, оскільки питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0376517-2417-0483, №0376513-2417-0483, №0376514-2417-0483, №269003-2417-0483 вручені особисто відповідачці, адже ці рішення містять відомості про дату вручення та підписи відповідачки.
Колегія суддів критичної оцінює аргументи скаржника про те, що її підписи у вищезгаданих рішеннях контролюючого органу є підробленими, адже матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження цих доводів.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що рішення контролюючого органу №0124204-2410-0483 та №392641-2417-0483 надіслані рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження відповідачки, однак не були вручені поштою відповідачці з причин закінчення терміну зберігання. Отже, рішення №0124204-2410-0483 та №392641-2417-0483 згідно приписів ПК України вважаються врученими.
Колегія суддів встановила, що доказів оскарження рішень контролюючого органу №0124204-2410-0483, №0376517-2417-0483, №0376513-2417-0483, №0376514-2417-0483, №269003-2417-0483, №392641-2417-0483 відповідачкою надано не було, а тому несплачена відповідачкою сума визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу. Аргументи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, податкову вимогу від 14.04.2023 №0002631-1310-0436 надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження відповідачки, однак 11.05.2023 на адресу контролюючого органу повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання»; «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, ця податкову вимога згідно положень ПК України вважається врученою.
З огляду на встановлені вище обставини, дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з приписами податкового законодавства, та є обґрунтованим. Натомість, зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 160/14346/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 23.01.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк