22 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21658/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 р. (суддя Калугіна Н.Є) в адміністративній справі №160/21658/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2024 р. пенсії, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16 лютого 2022 р. №118, від 24 лютого 2023 р. №168, від 23 лютого 2024 р. №185, та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р., з основним розміром 79% грошового забезпечення;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому з 01 березня 2024 р. пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16 лютого 2022 р. №118, від 24 лютого 2023 р. №168, від 23 лютого 2024 р. №185, та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р., виходячи із розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №160/14864/21 від 04 жовтня 2021 р. 79% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідачем здійснено йому індексацію пенсії у 2022, 2023, 2024 р. Однак, здійснюючи перерахунок пенсії на виконання вимог рішення суду у справі №160/14864/21 припинено нарахування та виплату доплати в розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р. Також розмір пенсії обмежено максимальним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2024 р. пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16 лютого 2022 р. №118, від 24 лютого 2023 р. №168, від 23 лютого 2024 р. №185, та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р. з основним розміром 79% грошового забезпечення.
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01 березня 2024 р. ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16 лютого 2022 р. №118, від 24 лютого 2023 р. №168, від 23 лютого 2024 р. №185, та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р. з основним розміром 79% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в прохальній часині якої вказано про необхідність рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Водночас, в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині індексації пенсії, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262, неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що у свою чергу обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З 01 липня 2021 р. ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 р. до розміру пенсії було встановлено доплату в сумі 2000,00 грн. Відповідачем здійснено йому індексацію пенсії у 2022, 2023, 2024 р. Однак, здійснюючи перерахунок пенсії на виконання вимог рішення суду у справі №160/14864/21 припинено нарахування та виплату доплати в розмірі 2000,00 грн. З 01 березня 2024 р. розмір пенсії ОСОБА_1 складав 27 489,55 грн., який відповідачем обмежено максимальним 23 610,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення Закону №3668-VI в частині обмеження пенсії максимальним розміром суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016. Також судом визнано право позивача на отримання доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Конституційним Судом України рішенням від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Також не підлягають застосуванню положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185 щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки вони суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р.
Таким чином, до 12 квітня 2023 р. мала місце колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016, та статтею 2 Закону № 3668-VI, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідачем здійснено індексацію пенсії позивачу у 2022, 2023, 2024 р. З 01 березня 2024 р. розмір пенсії ОСОБА_1 складав 27 489,55 грн., який відповідачем обмежено максимальним 23 610,00 грн. (а.с.18).
Дані обставини свідчать про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії з 01 березня 2024 р. в повному розмірі, а саме без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням усіх її складових, зокрема нарахованих сум індексації у 2022,2023,2024 р.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в апеляційній скарзі жодним чином не обгрунтувало своє посилання відносно того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зобов'язуючи здійснити його виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168.
Щодо нарахування та виплати надбавки у 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 р. слід зазначити наступне.
Згідно цієї постанови з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. {Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 578 від 10 травня 2022 р. - застосовується з 21 березня 2022 року.
Пенсія позивачу перераховувалась після 01 березня 2018 р., а саме з 01 грудня 2019 р. на виконання вимог рішень суду у справах № 160/13180/23, №160/14864/21.
За висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 08 листопада 2022 р. у справі №420/2473/22 та у постанові від 02 березня 2023 р. у справі №600/870/22-а, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 р., не є перерахунком у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Перерахунок пенсії позивача на виконання судових рішень у справах № 160/13180/23, №160/14864/21 проведений з метою відновлення його порушеного права на належний її розмір що виникло до 01 березня 2018 р., а не в зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення після 01 березня 2018 р.
Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо визначення відповідачу обов'язку виплачувати з 01 березня 2024 р. ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 р.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024р. в адміністративній справі №160/21658/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 січня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник