23 січня 2025 року справа № 160/21316/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №160/21316/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №160/21316/24, після отримання 18 листопада 2024 року його копії, 21 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 отримано 18 листопада 2024 року, про що зазначено самим скаржником у поданій ним апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 21 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 16.01.2025 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не можуть бути підставою для поновлення скаржнику строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі посилання на те, що "Своєчасне невиконання зазначеної ухвали суду сталося внаслідок пошкодження/знищення місця розташування юридичної групи та фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_1 зв'язку з нанесенням балістичного ракетного удару по місцю розташування Відповідача, що вивело з ладу електричну мережу військового містечка, внаслідок чого Відповідач по справі не мав фактичної можливості вчасно виконати зазначену ухвалу суду, оскільки ані підготувати, ані роздрукувати документи за відсутності електричної енергії було не можливо", оскільки зазначені обставини є формальними так як скаржником не зазначається в який період мали місце ці обставини, як і не надано доказів в підтвердження таких обставин, зокрема акти інвентаризації про які пише скаржник у своєму клопотанні.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року первинноподану апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху у зв'язку із ненаданням документу, який підтверджує факт сплати судового збору та доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
На виконання вимог зазначеної ухвали, скаржником 03.01.2025 року, за допомогою системи "Електронний суд", було надано документ про сплату судового збору, однак не було надано доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
З викладеного вбачається, зокрема, технічна можливість скаржника використання ним 03.01.2025 року електронного кабінету в системі "Електронний суд", куди 30 грудня 2024 року було доставлено копію ухвали від 23 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначено кількість недоліків та шляхи їх усунення.
Тобто, можливість усунення недоліків першої апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення скаржника.
В свою чергу, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких пропущено через недбале виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та повернення попередньоподаної апеляційної скарги.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №160/21316/24 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чепурнов Д.В.