Справа № 755/16754/24 Суддя в суді першої інст. - Галига І.О.
Провадження № 33/824/374/2025 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
20 січня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Дрига А.М.,
за участю захисника - Кузьміна Є.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становило 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 , 08.09.2024 року о 18 год. 35 хв., в м. Києві по вул. Бутлерова, 1, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився при безперервній відеофіксації.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник, оспорюючи наведені в постанові судді місцевого суду фактичні обставини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить: поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, коли до нього під'їхали працівники поліції. Разом з тим, на відеодиску, який наявний в матеріалах справи, не зафіксовано моменту виявлення руху транспортного засобу, яким керував начебто ОСОБА_1 , відео починається з моменту, коли ОСОБА_1 знаходиться біля свого автомобіля.
Вважає, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки доказам, які надано поліцейськими, внаслідок чого було винесено незаконне рішення.
Окрім цього, вказує, що строк на апеляційне оскарження було пропущено, оскільки судове засідання суду першої інстанції відбулося 24.10.2024 року без його участі та участі ОСОБА_1 . Також, 06.11.2024 року в реєстрі судових рішень ним було виявлено оскаржувану постанову та в цей же день подано апеляційну скаргу.
Заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №031599 від 08.09.2024 (а.с. 1), ОСОБА_1 08.09.2024 року о 18 год. 35 хв., в м. Києві по вул. Бутлерова, 1, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився при безперервній відео фіксації, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в ньому міститься вся необхідна інформація.
Також, висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу (а.с. 2), рапортом (а.с. 3), диском з відеозаписом з нагрудної камери, на якому зафіксовано, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними, оскільки долученим до матеріалів справи відеозаписом підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки його було зупинено працівниками поліції та сам ОСОБА_1 не заперечував того, що керував транспортним засобом, дані заперечення були від пасажира.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Відтак наведеним доказами підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а твердження захисника про відсутність доказів керування апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суддя місцевого суду в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига