Справа № 373/1550/24 Головуючий у І інстанції Лебедь В.В.
Провадження №22-ц/824/4277/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
23 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової Марії Сергіївни на рішенняПереяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 27 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», укладено кредитний договір №721012819 на суму 11 400 грн строком на 17 днів із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,47 % від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитор своє зобов'язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконав, але останньою кредит не погашається.
У зв'язку з порушенням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 24483,64 грн, що складається з наступного: 11399,86 грн - заборгованість по кредиту, 13083,78 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з останньогона свою користь, а також понесені витрати на правову допомогу та судовий збір.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Хлопкова М.С. посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінки доказів по справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини справи, а його висновки про те, що позивач не набув право вимоги до відповідача, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими позивачем доказами. Так, права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора у травні 2022 року, тобто після укладення кредитного договору та виникнення заборгованості, які позивач набув у червні 2024 року. Лише сам факт укладення договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» в 2018 році не спростовують даних обставин, оскільки ним було передбачено можливість відступлення прав вимоги, які виникають в майбутньому (майбутня вимога).
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкової М.С. підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 721012819 від 27 грудня 2021 року від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Юніт Капітал».
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вказує на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір № 639180284 (далі кредитний договір), який позичальник підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
Правила надання грошових коштів у позику визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником.
Звертаючись з позовом позивач зазначав, що відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства, www.moneyveo.ua обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначивсвої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у загальному розмір 11 400 грн, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до Алгоритму дій споживача в телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору повідомляємо, що позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить в собі всі істотні умови договору та додатково повідомляється СМС-повідомленням, на номер телефону, вказаний позичальником у заявці на кредит.
Позичальник має можливість завантажити собі на персональний комп'ютер проект договору (оферту) в електронному вигляді, як це передбачено абз. 2 ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», при цьому, натиснувши на текст «Правила надання грошових коштів в кредит».
Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється, на номер телефону вказаний позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.
Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
У разі вчинення дій спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в Заявці на кредит.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником бути підписаний сторонами.
Отже, інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства роз'яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства, а саме ввести одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства і відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі та натиснути кнопку «ТАК», що одночасно є підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, як і було зроблено з Відповідачем, тобто введення у відповідне поле одноразового ідентифікатора та перерахування Товариством грошових коштів на банківський рахунок Позичальника.
У разі вчинення дій спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в Заявці на кредит.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; власноручних підписів.
Кредитний договір № 721012819 від 27 грудня 2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV5F6V7 о 00:04:50 год, відразу після вчинених дій, 27 грудня 2021року Товариством було перераховано грошові кошти в розмірі 11 400 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.
Виконання Первинним кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 11 400 грн відповідачу підтверджується платіжними Дорученнями від 27 грудня 2021року.
Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 721012819 від 27 грудня 2021 року у розмірі 24132,52 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, до якого вносились зміни додатковими угодами в частині строку дії договору до 30 грудня 2024 року. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку договору (п. 4.1).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2022 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 рку (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 24483,64 грн.
14 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 14/06/24, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 721012819 від 27 грудня 2021 року у розмірі 24483,64 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
На підтвердження свого порушеного права, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було надано копії:договору № 721012819 від 27 грудня 2021 року; правил надання грошових коштів у позику (оригінал перебуває у вільному доступі на сайті кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»); заявки на отримання кредитних кошів в кредит; довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; алгоритму дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; алгоритму ТОВ «Манівео швидка Фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів; платіжних доручень про перерахування коштів з підписом та печаткою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; Довідка 06/2024 щодо перерахунку коштів Боржникові; скан-виписки з особового рахунку Боржника; Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року; додаткової угоди № 19 від 28листопада 2019 року до Договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року; додаткової угоди № 26 від 31грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року; Додаткової угоди № 27 від 31грудня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року; скан-копії витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року; розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінанс допомога»; Договору факторингу № 05/0820-01; Додаткової угоди № 2 від 03 серпня 2021 до Договору факторингу №05/0820- від 05 серпня 2020 року; Додаткової угоди № 3 від 30 грудня 2022 року до Договору факторингу №05/0820 від 05 серпня 2020 року; скан-копії витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року; розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Таліон Плюс»; скан-копія Договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року; скан-копії витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року.
Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, Фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Копії договорів факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та №14/06/2024від 14 червня 2024року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги до ТОВ «Юніт Капітал».
Колегія суддів вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості.
Оскільки, що в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, та відсутність доказів повернення отриманого кредиту, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.
Крім того, ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві та апеляційній скарзі просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2 422,40 грн, за подання апеляційної скарги 3 633,60 грн, що разом становить 6 056 грн.
Окрім цього, позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції - 5 000 грн та в суді апеляційної інстанції - 4 000 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи підтверджено, що представником ТОВ «Юніт Капітал» - адвокатом Тараненко А.І. надавалася професійна правнича допомога в суді першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подані такі докази: копію акту прийому-передачі наданих послуг від 17 червня 2024 року на суму 5000 грн в суді першої інстанції; копію Договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року; копію довіреності від 22 лютого 2024 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24 квітня 2012 року; копію додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року (протокол погодження вартості послуг), з якого вбачається, що складання апеляційної скарги становить у розмірі 2000 грн.
Згідно п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.
Акту прийому-передачі наданих послуг на суму 4000 грн в суді апеляційної інстанції не міститься.
Таким чином, позивачем доведено понесення витрат на правничу допомогу лише в суді першої інстанцій, які підлягають відшкодуванню.
Ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У п. п. 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16.
У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.
Оскільки від відповідача не надійшло заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважає заявлений розмір стягнення витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції є розумним та обґрунтованим, підстави для його зменшення в апеляційного суду відсутні.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн.
А всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 11 056 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової Марії Сергіївни задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24483 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у розмірі 11056 (одинадцять тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст постанови складений 23 січня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар