Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6195/2025 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 756/12246/24
23 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Новіка Віктора Михайловича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Белоконної І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих коштів,-
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 25 грудня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Новік Віктор Михайлович подав апеляційну скаргу.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_4 - головуючий суддя, судді: Желепа О.В., Мазурик О.Ф. для розгляду справи №756/12246/24.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2025 року витребувано цивільну справу №756/12246/24 з Оболонського районного суду міста Києва, які надійшли до Київського апеляційного суду 21 січня 2025 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 16 січня 2025 року звільнено ОСОБА_4 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі розпорядження керівника апарату від 17 січня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи №756/12246/24.
Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Ратнікова В.М., судді Левенець Б.Б., Борисова О.В. для розгляду справи №756/12246/24.
Перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Новіка Віктора Михайловича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного:
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК Україні).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення (ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про зупинення провадження у справі), процесуальне законодавство не передбачає.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Визначення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду по суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17).
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі не належить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, тому апеляційна скарга представника відповідача
ОСОБА_1 адвоката Новіка Віктора Михайловича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу представника відповідача
ОСОБА_1 адвоката Новіка Віктора Михайловича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Белоконної І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих коштів повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді: