справа № 759/22716/23
головуючий у суді І інстанції Петренко Н.О.
провадження № 22-ц/824/1476/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
21 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ним двадцяти трьох років за умови продовження навчання.
Позов обґрунтовано тим, що 10 вересня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який 04 травня 2006 року було розірвано. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився проживати разом з позивачем. Після досягнення сином повноліття з січня 2023 року відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, жодної участі в житті дитини не приймає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатною особою, працює та отримує дохід, тому частину з нього може віддавати на утримання дитини.
На теперішній час ОСОБА_3 на першому курсі денної форми навчання в Київському університеті права НАН України на контрактній основі.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 4 500 грн щомісяця, починаючи з 20 листопада 2023 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2027 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Указане рішення мотивоване тим, що відповідач є особою працездатного віку, потребу в матеріальній допомозі повнолітнього сина, що продовжує на денній формі навчатися, тому, враховуючи рівність обов'язку батьків утримувати дитину, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення аліментів на період навчання необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4 500 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 який продовжує навчання у розмірі 2 000 грн щомісяця, починаючи з 20 листопада 2023 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2027 року.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи та так і не отримав копію оскаржуваного рішення суду.
Вказує, що він має нову сім'ю, у нього на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2.
Останнім місцем роботи відповідача є ТОВ «Капітал-2» у січні-березні 2024 року з розміром заробітної плати 7 300 грн.
На теперішній час відповідач є безробітнім, з урахуванням цього середній розмір заробітної плати з якої повинні стягуватися аліментні зобов'язання по Черкаському району у 2024 році становить 13 000 грн, з урахуванням цього розмір стягнутих судом аліментів у твердій грошовій сумі 4500 грн становить майже 30 % суми заробітку, що суперечить вимогам статей 183, 184 СК України.
Вказує, що у нього відсутні джерела доходів для сплати визначеного судом розміру аліментів, а умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що неповнолітня дитина, яка за доводами відповідача перебуває на його утриманні, є йому нерідною. Обов'язок вітчима утримувати пасинка не є безумовним, а відповідач не надав доказів на підтвердження наявності визначених законом умов.
Довідка про доходи відповідача не містить відомостей про його загальний майновий стан.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України (у редакції станом на час надходження апеляційної скарги та призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла таких висновків.
В апеляційній скарзі наведено доводи про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.
Надаючи оцінку указаним доводам, апеляційний суд враховує таке.
Частиною 1 статті 8 ЦПК України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини 6, 7 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України).
Тлумачення частини 1 статті 8, частини 2 статті 211, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що:
обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу;
невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства;
розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом першої інстанції направлено копію указаної ухвали та копію позовної заяви з додатками відповідачу на адресу, яка зазначена у позові: с. Степанці, Канівський район, Черкаська область, однак повернуті до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 20).
Частиною 6 статті 187 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина 8 статті 187 ЦПК України).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції перед відкриттям провадження у справі перевірено лише місце проживання позивача (а.с. 15), але не відповідача, чим порушено вимоги частини 6 статті 187 ЦПК України.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що адресою його проживання є: АДРЕСА_1 , адресою реєстрації є: АДРЕСА_2 .
За вказаними адресами судом першої інстанції кореспонденція не направлялася.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, докази про належне повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву відсутні.
Указані обставини відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 вересня 2004 року по 04 травня 2006 року (а.с. 6-7).
Під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до довідки начальника відділу організаційно-кадрової роботи Національної академії наук України Київського університету права ОСОБА_3 дійсно є здобувачем освіти 1 курсу очної (денної) форми здобуття освіти Київського університету права Національної академії наук України спеціальності 081 «Право» ступеня вищої освіти «Бакалавр». Дата вступу 01 вересня 2023 року, дата закінчення навчання 30 червня 2027 року (а.с. 9).
Згідно з договором про надання освітніх послуг № 7/ПБд-23 від 01 вересня 2023 року (п. 1.4) договору навчання одержувача відбувається протягом трьох років десяти місяців.
Відповідно до п. 5.2 договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання, визначений у п. 1.4 даного договору, в цінах року початку навчання становить 126 000 грн, тобто 31 500 грн за один рік (а.с.10).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Отже, позивач скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що повнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує навчання на денній формі навчання, не має самостійного заробітку і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, однак, відповідач ухиляється від утримання сина, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має можливість її надавати, так як є працездатною особою, та просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють дохід повнолітнього сина ОСОБА_3 , разом з тим будь-які докази, що йому призначена академічна стипендія або він має свій дохід матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є молодим за віком та працездатним, доказів того, що за станом здоров'я він не має змоги працювати, у встановленому законом порядку останнім не надано.
Обґрунтовуючи заявлений до стягнення розмір аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, позивач посилалася на те, що син навчається на контрактній формі навчання.
На підтвердження цих витрат до позову додано договір про надання освітніх послуг № 7/ПБд-23 від 01 вересня 2023 року, пунктом 5.1 якого визначено, що вартість освітньої послуги становить 31 500 грн за один рік, тобто 2 625 (31 500 / 12) грн на місяць.
За таких обставин, з урахуванням вартості навчання ОСОБА_3 за один навчальний місяць у розмірі 2 625 грн, спільного обов'язку батьків утримувати дитину, а також забезпечення інших потреб на харчування та проїзд, рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає обставинам справи й підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення аліментів, на повнолітню дитину, яка продовжує навчання у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у розмірі 2 000 грн щомісяця, починаючи з 20 листопада 2023 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська