21 січня 2025 року м. Київ
Справа № 369/3299/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/5690/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В
суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Сіромашенко Н.В. 04 листопада 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури - задоволено частково.
Не погодився із вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_1 , 19 грудня 2024 року його представником - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду направлено апеляційну скаргу.
Матеріали справи № 369/3299/24 надійшли до Київського апеляційного суду 30 грудня 2024 року.
Однак, перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження не може бути відкрито, виходячи з наступного.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.
Згідно з ч.3 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Пунктом 11 Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно частини 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Мартиненко Ю.В. На підтвердження своїх повноважень представником до апеляційної скарги не долучено документів, які б підтверджували його повноваження в суді апеляційної інстанції, зокрема, ордеру або довіреності.
Такий ордер та/або довіреність відсутні і в матеріалах справи. В матеріалах справи наявний лише ордер на представництво ОСОБА_1 - адвокатом Мартиненко Ю.В. в Шевченківському районному суді м. Києва /а.с. 59/.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка підписала апеляційну скаргу - адвокат Мартиненко Ю.В. не має права її підписувати, а тому вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає скаржнику повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст. 356 ЦК України та скаржник має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: Т.О. Невідома
Н.В. Поліщук