21 січня 2025 року м. Київ
Справа № 369/6391/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/4448/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В
суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Фінагеєвої І.О. 04 листопада 2024 року, за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Лещенко Наталія Ігорівна на дії державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 14.05.2023 року,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Лещенко Наталія Ігорівна на дії державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 14.05.2023 року - задоволено частково.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням Васильківський ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), 14 листопада 2024 року заступником начальника відділу Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби - Ляш Ю.П. на адресу Київського апеляційного суду поштою направлено апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із невідповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України.
Зазначеною ухвалою було встановлено, що стороною скаржника не було долучено до апеляційної скарги належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу та надано строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання належних повноважень, а саме: положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, статут.
Копію ухвали суду від 17 грудня 2024 року супровідним листом направлено скаржнику на зазначену в апеляційній скарзі адресу.
03 січня 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду, надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Білан С.В. є керівником Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та довіреність у порядку передоручення, сформована в системі «Електронний суд», згідно якої Білан С.В. уповноважила у порядку передоручення Ляш Ю.П. представляти інтереси скаржника.
Однак, вказані документи, які було надано скаржником на підтвердження повноважень не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до ст. 244 ЦК України Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
У відповідності до ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (ч. 2 ст. 245 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона підписана Ляш Ю.П. , як представником Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ляш Ю.П. на підтвердження своїх повноважень до клопотання про усунення недоліків додано сформовану у системі «Електронний суд» довіреність у порядку передоручення від 22 липня 2024 року, видану Білан С.В. на підставі Витягу з ЄДР від 26 вересня 2023 року для представництва інтересів скаржника в судах України, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Передоручення, за своїм змістом передбачає передання повноважень, отриманих на підставі доручення. До того ж чинне законодавство передбачає вимогу щодо нотаріального посвідчення такого правочину.
Разом з тим, виходячи з того, що керівник юридичної особи діє від імені цієї особи в порядку самопредставництва, тобто без видачі доручення, то видане передоручення не вбачається обгрунтованим, а керівник юридичної особи мав видати або сформувати в системі «Електронний суд» доручення в порядку, передбаченому ч.3 ст. 62 ЦПК України, ст. 246 ЦК України.
А отже, сформована представником в системі «Електронний суд» довіреність в порядку передоручення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може бути прийнята до уваги суду в якості документа, що підтверджує повноваження представника.
Крім того, судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 17 грудня 2024 року було визначено, що повноваження представника діяти у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак вказаних документів не було надано.
Крім того, у суду також відсутня інформація про те, що Ляш Ю.П. має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі саме долучених до апеляційної скарги та заяви документів .
Аналогічні позиціі щодо обсягу документів, які повинні бути надані для підтвердження повноважень викладені в ухвалах Верховного Суду від 02 січня 2025 року у справі 464/755/23, від 07 січня 2025 року у справі 570/860/24, від 13 січня 2025 року у справі 758/4675/19.
Отже, до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували повноваження Ляш Ю.П. подавати (підписувати) апеляційну скаргу від імені Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до Київського апеляційного суду.
А тому, не усунуто недоліки визначені в ухвалі суду від 17 грудня 2024 року, а саме не надано належних документів, які б давали їй право представляти інтереси скаржника в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене та те, що цивільним процесуальним законодавством не передбачений порядок повторного залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в порядку п. 3 ч. 1 ст. 185 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, одночасно подавши заяву про поновлення строку.
Керуючись ст. ст. 185, 356 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Соколова В.В.
Судді: Невідома Т.О.
Поліщук Н.В.