03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/478/2025
Справа № 760/27771/24
17 січня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіцера резерву 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді арешту строком 10 (десять) діб з утриманням на гауптвахті. Строк арешту рахувати з моменту поміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гауптвахту.
Постановою суду першої інстанції встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 року №263 командира 35 запасної роти майора ОСОБА_2 з 03.09.2024 року по 07.09.2024 року звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою. Тимчасове виконання обов'язків командира 35 запасної роти покладено на офіцера резерву 35 запасної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Згідно рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення підполковника ОСОБА_3 №65/20593 від 09.09.2024 року встановлено, що близько 08 год. 00 хв. 06.09.2024 року, під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність у строю офіцера 1 запасного взводу 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_4
09.09.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №269 майора юстиції ОСОБА_4 визначено вважати таким, що 06.09.2023 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 без поважних причин. Припинено виплату грошового забезпечення з 06.09.2024 та 09.09.2024 знято з продовольчого забезпечення, а саме зі сніданку.
Тимчасово виконуючий обов'язки командира 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком не доповів про те, що майор юстиції ОСОБА_4 відсутній на службі без поважних причин, що призвело до неправомірного перебування майора юстиції ОСОБА_4 на продовольчому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 та завдано шкоди внаслідок перевитрат добових видач.
Згідно з довідкою №699 про вартісну оцінку завданої шкоди внаслідок перевитрат добових видач (комплектів продуктів харчування) сума перевитрат становить 316 грн. 03 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що був не повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що отримав копію постанови від 05 листопада 2024 року, під час ознайомлення з матеріалами справи.
Вважає, що суд наклав на нього два види стягнення, які передбачені ч.2,3 ст. 172-15 КупАП, оскільки в резолютивній частині рішення судом першої інстанції постановлено: « ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-15 КУпАП», що суперечить чинному законодавству. На підставі зазначеного, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки ним не вчинялось адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.172-15 КУпАП.
А також, з урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, особи правопорушника, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, вважає, що суд мав звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та оголосити йому усне зауваження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №50 від 31.10.2024 року, складеного заступником керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Килівником Я.О., правопорушення було вчинене у період часу з 06.09.2024 року по 07.09.2024 року, виявлене - 31.10.2024 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2023 року №320 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду офіцеру резерву 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Згідно рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення підполковника ОСОБА_3 №65/20593 від 09.09.2024 року встановлено, що близько 08 год. 00 хв. 06.09.2024 року, під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність у строю офіцера 1 запасного взводу 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_4
09.09.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №269 майора юстиції ОСОБА_4 визначено вважати таким, що 06.09.2023 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 без поважних причин. Припинено виплату грошового забезпечення, з 06.09.2024 по 09.09.2024 знято з продовольчого забезпечення, а саме зі сніданку.
Тимчасово виконуючий обов'язки командира 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановленим порядком не доповів про те, що майор юстиції ОСОБА_4 відсутній на службі без поважних причин, що призвело до неправомірного перебування майора юстиції ОСОБА_4 на продовольчому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 та завдано шкоди внаслідок перевитрат добових видач.Згідно з довідкою №699 про вартісну оцінку завданої шкоди внаслідок перевитрат добових видач (комплектів продуктів харчування) сума перевитрат становить 316 грн. 03 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Рішенням командира військової частини НОМЕР_1 на підставі службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09 вересня 2024 року, за порушення вимог ст. 112, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на офіцера резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 (в період з 06.09.2024 по 09.06.2024 тимчасово виконував обов'язки командира 35 запасної роти) старшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Догана» та притягнуто до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі внаслідок несвоєчасного зняття майора юстиції ОСОБА_4 з продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 у розмірі 316 грн. 03 коп.
У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він виконував обов'язки командира 35 запасної роти, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 про розосередження особового складу під час повітряної тривоги, 05.09.2024 року ОСОБА_1 було надано особовому складу час для відпочинку за межами військової частини, в тому числі майору юстиції ОСОБА_4 06 вересня 2024 року о 08 год. 00 хв. на ранковому шикуванні 35 запасної роти майор юстиції ОСОБА_4 був відсутній, проте ОСОБА_1 був зайнятий виконанням інших службових обов'язків, тому забув доповісти командиру військової частини. ОСОБА_4 12 вересня 2024 року близько 12 год. 00 хв. з'явився на територію військової частини НОМЕР_1 (а.с.76-77).
Відповідно до службової характеристики командир 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді. За час виконання посадових обов'язків старший лейтенант зарекомендував себе посередньо, не принциповий військовослужбовець, спроможний задовільно виконувати поставлені завдання, робочі відносини в колективі будує неохоче.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи судове засідання про розгляд адміністративного правопорушення було призначено на 05 листопада 2024 року. Відповідно до розписки ОСОБА_1 був ознайомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.101).
Отже, доводи апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, що позбавило його права на захист, спростовуються матеріалами справи, а саме особистою розпискою про ознайомлення з датою судового засідання, яке було призначено на 05.11.2024 року на 10 год. 20 хв. (а.с.101).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови від 05 листопада 2024 року, ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаявся у вчиненому.
Доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та необхідність закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП з підстав відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Зокрема, помилкове зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-15 КУпАП не є підставою для закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки зі змісту вступної, описової та мотивувальної частини постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, при цьому стаття 172-15 КУпАП не містить частини третьої.
Помилкове роз'яснення судом порядку сплати адміністративного штрафу, виходячи із виду адміністративного стягнення, який було застосовано судом першої інстанції - арешт строком на 10 діб з утриманням на гауптвахті, не свідчить про застосування до ОСОБА_1 виду стягнення у вигляді штрафу, тим більше не є підставою для скасування постанови із закриттям провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Інших доводів щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-15 КУпАП, апеляційна скарга не містить.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Відповідно до ст. 59 розділу 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир ( начальник), зобов'язаний, серед іншого:
- негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
- завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;
- проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Відповідно до ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир роти зобов'язаний, серед іншого, організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті ; готувати особовий склад добового наряду від роти (корабля) та контролювати несення ним служби; проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення; періодично бути присутнім на ранковому підйом і та вечірній повірці в роті (на кораблі); вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів.
Як вбачається витягу з наказу № 803 від 01 жовтня 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування», в ході службового розслідування встановлено, що внаслідок дій ( бездіяльності) старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який з 06 вересня 2024 року по 09 вересня 2024 року тимчасово виконував обов'язки командира роти, не було здійснено належного контролю за місцем перебування майора юстиції ОСОБА_4 . Старший лейтенант ОСОБА_5 вчасно не виявив факт самовільного залишення військової частини майором юстиції ОСОБА_4 та не доповів про це. Також не було забезпечено своєчасне зняття з продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_4 , що призвело до перевитрат добових видач на суму 316,03 грн.
Зазначеним наказом за порушення вимог статей 112, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на офіцера резерву 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ( в період з 06.09.20204 року по 09.09.2024 року тимчасово виконував обов'язки командира 35 запасної роти) старшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Притягнуто старшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі внаслідок несвоєчасного зняття майора юстиції ОСОБА_4 з продовольчого забезпечення та перевитрат добових видач продуктів харчування на загальну суму 316,03 грн.
Таким чином, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, обставини підтверджуються : матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини офіцером резерву 1 роти запасного взводу 35 запасної роти військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 , зокрема, витягом з наказу № 1789 від 09 вересня 2024 року; актом службового розслідування від 28 вересня 2024 року; рішенням командира військової частини НОМЕР_1 ; витягом з наказу № 803 від 01 жовтня 2024 року; доповіддю про повернення військовослужбовця до місця проходження служби від 13 вересня 2024 року; доповіддю про правопорушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України «самовільне залишення військової частини або місця служби»; наказами командира військової частини НОМЕР_1 № 263 від 03 вересня 2024 року та № 268 від 08 вересня 2024 року; рапортом заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 09 вересня 2024 року; довідкою № 699 про вартісну оцінку завданої шкоди внаслідок перевитрат добових видач щодо майора ОСОБА_4 за період з 06 вересня 2024 року по 09 вересня 2024 року на суму 316,03 грн.; поясненнями майора юстиції ОСОБА_4 ; поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_6 ; поясненнями командира роти ОСОБА_2 ; поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Отже, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду , - офіцера резерву 35 запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 полягають в тому, що під час тимчасового виконання ним обов'язків командира 35 запасної роти він не здійснив належний контроль за особовим складом та не надав доповідь - командиру військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини майором юстиції ОСОБА_4 , що призвело до неправомірного перебування ОСОБА_4 на продовольчому забезпеченні військової частини та завдано шкоди внаслідок перевитрат добових видач на суму 316,03 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у повному обсязі врахував вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП. Суд першої інстанції на підставі повно, всебічно та об'єктивно досліджених матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення з додатками до нього, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Однак, при накладенні стягнення за дане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги, передбачені ст. ст. 22, 23 та 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини та обставини, що пом'якшують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Так, під час апеляційного перегляду матеріалів справи встановлено, що від дій ОСОБА_1 суттєвої шкоди суспільним інтересам не заподіяно та тяжких наслідків не настало; завдані правопорушенням збитки - внаслідок перевитрат добових видач (комплектів продуктів харчування) на суму 316 грн. 03 коп. було ОСОБА_1 відшкодовано ; за вчинене діяння на ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 жовтня 2024 року № 803 ОСОБА_1 оголошено догану.
Також апеляційний суд враховує дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , який відповідно до довідки № 609/2430 від 27.02.2024 року у період з 03 січня 2023 року по 14 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в смт. Північне Донецької області ( а.с. 104).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 18171 від 26 вересня 2023 року ОСОБА_1 14 травня 2023 року отримав важку політравму , ЗТГК з закритими переломами тіла грудини із незначним кутовим зміщенням уламків ребер, малим лівобічним гемотораксом, правобічним гемопневмотораксом, перелому правого вилицевого комплексу, всіх стінок правої гайморової пазухи, ЗТЖ з розривом Sg 2-3 печінки, брижі товстої кишки, великого чепця, десерозаціями попереково-ободової кишки, гемоперитонеумом. Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби ( а.с. 103).
Таким чином, враховуючи вищевикладене та сукупність даних про особу ОСОБА_1 , який визнав свою вину, вперше притягується до адміністративної відповідальності, на даний час проходить військову службу, апеляційний суд приходить до висновку, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, та вважає за можливе у даному конкретному випадку, відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати із закриттям провадження у справі.
На переконання судді апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з підстав, визначених ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 діб, - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук