про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2025 року справа № 580/556/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
17.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо не застосування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018;
визнання протиправними дій щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та не виплати йому за період з 01.03.2018 до 25.10.2023 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4463,15грн у місяць, що розраховується, як різниця, між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому за період з 01.03.2018 до 25.10.2023 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15грн у місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078
Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача з 28.03.2012 до 25.10.2024. Вважає, що відповідач виплатив йому індексацію грошового забезпечення за вказані вище періоди служби у не належному розмірі та такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства.
Додатково заявив клопотання, в якому просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду зі вказаним вище позовом (далі - Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що є діючим військовослужбовцем та вважає, що введення воєнного стану в Україні і вказані вище обставини є поважними для поновлення йому процесуальних строків звернення до суду.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
У вказаному контексті суд акцентує, що суми коштів, які належать особі при звільненні, не є ідентичними поняттю щомісячне грошове забезпечення.
У позовній заяві позивач зазначив, що він проходив військову службу у відповідача з 01.03.2018 до 25.10.2023. Отже, про складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися отримуючи щомісячно грошове забезпечення, у т.ч. індексацію та під час ознайомлення з відповідним наказом про звільнення та грошовим атестатом у 2023 році.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 17.01.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази. Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому за періоди з 01.12.2015 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 25.10.2023 індексації грошового забезпечення, у т.ч протягом розумного строку до відповідача позовна заява та Клопотання не містять.
Щодо доводів про воєнний стан суд урахував.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».
Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків - це виняток, а війна - загальна умова для всіх.
Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Позивач не обґрунтував та не подав суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Доводи позивача про те, що він до цього часу є діючим військовослужбовцем, що є поважною причиною для поновлення йому процесуальних строків звернення до суду, не враховані судом, оскільки відсутні відомості щодо цілодобового виконання ним завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності і недоторканості України, про які зазначив у Клопотанні. Викладені у Клопотанні доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому за періоди з 01.12.2015 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 25.10.2023 індексації грошового забезпечення, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі, а підстави про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані у Клопотанні є неповажними.
Отже, наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. У задоволенні клопотання вх. від 17.01.2025 ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ