22 січня 2025 року справа № 580/12478/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвокатки Попової І.П. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
16.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Попової І.П. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач 1) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 30.10.2024 №132 про відмову їй у призначенні пенсії у разі з втрати годувальника;
зобов'язання відповідача повторно розглянути її заяву від 12.09.2024 про призначення пенсії у разі втрати годувальника та прийняти рішення, яким призначити їй пенсію у разі втрати годувальника з 12.09.2024.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач відмовив у призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв'язку з тим, що загиблий солдат строкової служби. Вважає, що відповідачі порушуючи закон відмовили у призначені пенсії
Ухвалою суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
06.01.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи зазначив, що при розгляді поданих документів про призначення пенсії у разі втрати годувальника встановив, що загиблий син позивачки ОСОБА_2 був солдатом строкової служби. Тому вважає, що правомірно прийняв рішення від 30.10.2024 №132.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Позивачка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 з 10.07.2019, що підтверджується перерахунком пенсії в її пенсійній справі та відповідним посвідченням про призначення пенсії.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 02.05.2024 сповіщенням сім'ї №240 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивачці про те, що її син старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший водій роти охорони військової частини НОМЕР_3 загинув внаслідок ракетного обстрілу. У повідомленні зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законом порядку.
Згідно з довідкою від 13.12.2023 №4979 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України старший солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 23.02.2022 до 12.03.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Ізюм, м. Балаклія, м. Зміїв, м. Мерефа Харківської області.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії травма солдата ОСОБА_2 2003 року народження, яка призвела до смерті, та причина смерті пов'язана з захистом Батьківщини.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.06.2024 № 165 старшого солдата строкової служби військової служби ОСОБА_2 , старшого водія 2 роти охорони військової частини НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті ушкоджень внаслідок воєнних дій, спричиненими іншими видами вибухів та уламків, виключили з особового складу частини. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до довідки від 10.07.2024 №3832 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України старший солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 12.12.2023 до 28.12.2023, 01.01.2024-31.01.2024, 08.02.2024, 09.03.2024-30.03.2024, 01.04.2024-30.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, перебуваючи в складі військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
12.09.2024 позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за загиблого сина ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та направив супровідним листом від 18.10.2024 подання про призначення пенсії та документи позивачки до відповідача, зареєстровані за №36866/8 від 21.10.2024.
30 жовтня 2024 року відповідач прийняв рішення №132 про відмову у призначенні пенсії у разі втрати годувальника. У ньому послався на ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якою право на пенсію мають особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом. Також посилався на ст.29, 30 вказаного Закону. Зазначив, що при розгляді поданих документів встановив, що загиблий ОСОБА_2 - солдат строкової служби. Тому прийняв рішення відмовити у призначенні пенсії у разі втрати годувальника відповідно до вказаного Закону за загиблого ОСОБА_2 , який проходив строкову службу.
Листом від 07.11.2024 відповідач повідомив позивачку про результати розгляду її заяви.
Не погоджуючись із спірним рішенням, позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника визначає Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі -Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Отже, право на пенсію у разі втрати годувальника мають члени сімей військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти.
Відповідач невірно трактує вказані норми. Зокрема, ч.1 ст.1 Закону №2262-ХІІ, яку він застосував у спірному рішенні, не регулює права членів сімей військовозобов'язаних. Натомість вона гарантує права осіб, окрім військовослужбовців строкової служби, на власну пенсію за вислугу років. На користь цього висновку свідчить те, що законодавство України встановлює 4 види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років - згідно зі ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вийнятку для членів сімей осіб строкової служби, які загинули, ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ не містить.
Згідно з п. «є» ст.1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;
Щодо вказаного суд урахував, що син позивачки - старший солдат строкової військової служби, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті ушкоджень внаслідок воєнних дій, спричиненими іншими видами вибухів та уламків, виключений з особового складу частини та всіх видів забезпечення, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.06.2024 № 165. Отже, загиблий ОСОБА_2 відноситься до осіб із числа військовослужбовців строкової служби, які звільненні зі служби.
Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені ст.29 Закону №2262-XII. Так, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.30 Закону №2262-XII незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
Відповідно до п. «б» ч.4 ст.30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім'ї вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.
Позивачка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 з 10.07.2019, що підтверджується вказаними вище доказами. Тому відповідач мав обов'язок проаналізувати вказані вище норми закону на предмет достатності підстав вважати, що син позивачки вважається її годувальником, чи є вона непрацездатною та чи достатньо в неї віку для набуття права на такий вид пенсії тощо.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, затвердженим постановою Правління ПФУ України від 30.01.2007 (далі- Порядок №3-1).
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Оскільки позивачка надала відповідачу вказані документи, вони мали бути проаналізовані з дотриманням вимог до змісту в контексті дотримання вимог Закону №2262-XII.
Відповідно до п.п.1, 2 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.
Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Згідно з п.5 розділу IV Порядку №3-1 створення та обробка документів здійснюються із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Відповідно до п.6 розділу IV Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру. Рішення щодо розгляду подання про призначення пенсії та заяви позивачки прийняв саме відповідач .
Оскільки рішення від 30.10.2024 №132 про відмову у призначенні пенсії у разі втрати годувальника прийняте з порушенням вказаних вище норм, наявні обґрунтовані підстави визнати його протиправним і скасувати повністю. Порушення заявленого права позивачки відбулося з дати звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про призначення пенсії відповідач зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку визнати протиправним і скасувати вказане вище рішення, зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву від 12.09.2024 про призначення пенсії у разі втрати годувальника та прийняти обгрунтоване рішення з урахуванням мотивів суду в цій справі. Зобов'язувати призначити вказаний вид пенсії передчасно до часу дотримання відповідачем процедури розгляду по суті та аналізу отриманих від позивачки документів.
Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 13.12.2024 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково - половина.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов адвокатки Попової І.П. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) від 30.10.2024 №132 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.09.2024 про призначення пенсії у разі втрати годувальника та прийняти обгрунтоване рішення з урахуванням мотивів суду в цій справі.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 605,50грн (шістсот п'ять гривень п'ятдесят копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 22.01.2025.