Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2025 р. № 520/902/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.01.2024 № 14 о/с в частині відкликання з відпустки без збереження заробітної плати згідно п. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ОСОБА_1 , провідного 1 спеціаліста відділу аналітичної роботи управління кримінального аналізу, з 22 січня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.05.2024 №414 «Про застосування дисциплінарного стягнення до провідного спеціаліста відділу аналітичної роботи УКА ГУНП в Харківській області державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.10.2024 №1027 «Про застосування дисциплінарного стягнення до провідного спеціаліста відділу аналітичної роботи УКА ГУНП в Харківській області державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.10.2024 № 502 о с в частині припинення державної служби відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , державному службовцю 5 рангу, провідному спеціалісту відділу аналітичної роботи управління кримінального аналізу ГУНП в Харківській області, з 23.10.2024;
- поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді провідного спеціаліста відділу аналітичної роботи управління кримінального аналізу ГУНП в Харківській області з дня звільнення;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді на час звільнення посаді провідного спеціаліста відділу аналітичної роботи управління кримінального аналізу ГУНП в Харківській області.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховним Судом у справі № 120/7567/22 від 08.02.2023р. констатовано, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 вказує, що дізналася про факт свого звільнення та спірні накази лише 17.12.2024, коли отримала в УКЗ ГУНП в Харківській області документи щодо звільнення, після її повернення до м. Харків
Однак, судом встановлено, що позивачкою разом з позовною заявою не надано до суду жодних доказів на підтвердження вказаних вище обставин обізнаності про порушення своїх прав саме 17.12.2024, а також щодо часу повернення до м. Харків.
Також представником позивача не залучено до матеріалів справи адвокатського запиту від 19.12.2024; доказів отримання 30 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024 № (нерозбірливий) з додатками на 3 аркушах: витяг з наказу №210 о/с від 18.04.2022; витяг з наказу №14 о/с від 11.01.2024 та довідку від 24.12.2024 № 1953/119-33/01-2024, так і самого листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024; доказів отримання саме 15 січня 2025 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 06.01.2025 № (нерозбірливий) з додатками на 9 аркушах: наказ ГУНП в Харківській області від 17.10.2024 №1027; наказ ГУНП в Харківській області від 27.11.2023 №2229; наказ ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 №106; наказ ГУНП в Харківській області від 02.05.2024 №414; копію довідку (без належного засвідчення) від 24.12.2024 №19533/1 19-33/01-2024 за підписом начальника УКА ГУНП в Харківській області Юрія Лемешко, відповідно до якої посадові інструкції ОСОБА_1 відсутні та/або взагалі не складалися.
Із позовною заява позивачка звернулась до суду 14.01.2025, заяву про поновлення строків звернення до суду, які передбачені ч. 5 ст.122 КАС України та доказами наявності поважних причин пропуску звернення до суду, до матеріалів позовної заяви не надано.
Вказані докази перелічені в уточненому адміністративному позові, однак до позовної заяви не додані, що також перешкоджає достеменному з'ясуванню початкової дати обізнаності позивачки про порушення своїх прав.
Представником позивача не надано до суду копії спірного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.10.2024 № 502, та не вказано його у переліку документів, які зазначені у клопотанні про витребування доказів, що також свідчить про недоліки позовної заяви.
Окремо суд зауважує, що залучені накази ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 року, від 02.05.2025 року мають нечитабельний вигляд, з яких неможливо встановити зміст та реквізити рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 160 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вказані обставини, відповідно, унеможливлюють встановлення судом обставин дотримання/порушення позивачем скорочених строків звернення до суду із даним позовом у розумінні ч. 5 ст.122 КАС України, враховуючи особливості предмету доказування у даній категорії справ.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строків звернення до суду із даним позовом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду згідно приписів ч. 5 ст.122 КАС України; докази отримання документів про звільнення саме 17.12.2024, а також адвокатський запит від 19.12.2024; докази отримання 30 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024 № (нерозбірливий) з додатками на 3 аркушах: витяг з наказу №210 о/с від 18.04.2022; витяг з наказу №14 о/с від 11.01.2024 та довідку від 24.12.2024 № 1953/119-33/01-2024, так і самого листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024; докази отримання саме 15 січня 2025 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 06.01.2025 № (нерозбірливий) з додатками на 9 аркушах: наказ ГУНП в Харківській області від 17.10.2024 №1027; наказ ГУНИ в Харківській області від 27.11.2023 №2229; наказ ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 №106; наказ ГУНП в Харківській області від 02.05.2024 №414; копію довідку (без належного засвідчення) від 24.12.2024 №19533/1 19-33/01-2024 за підписом начальника УКА ГУНП в Харківській області Юрія Лемешко; копії спірного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.10.2024 № 502, накази ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 року, від 02.05.2025 року у читабельному вигляді.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді- залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строків звернення до суду із даним позовом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду згідно приписів ч. 5 ст.122 КАС України; доказів отримання документів про звільнення саме 17.12.2024, а також адвокатський запит від 19.12.2024; докази отримання 30 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024 № (нерозбірливий) з додатками на 3 аркушах: витяг з наказу №210 о/с від 18.04.2022; витяг з наказу №14 о/с від 11.01.2024 та довідку від 24.12.2024 № 1953/119-33/01-2024, так і самого листа ГУНП в Харківській області від 25.12.2024; докази отримання саме 15 січня 2025 року засобами поштового зв'язку листа ГУНП в Харківській області від 06.01.2025 № (нерозбірливий) з додатками на 9 аркушах: наказ ГУНП в Харківській області від 17.10.2024 №1027; наказ ГУНИ в Харківській області від 27.11.2023 №2229; наказ ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 №106; наказ ГУНП в Харківській області від 02.05.2024 №414; копію довідку (без належного засвідчення) від 24.12.2024 №19533/1 19-33/01-2024 за підписом начальника УКА ГУНП в Харківській області Юрія Лемешко; копії спірного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.10.2024 № 502, накази ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 року, від 02.05.2025 року у читабельному вигляді.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С.Мороко