Справа № 500/7181/24
23 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС в Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 8482,50 грн.: по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 7740,00 грн. та по платежу військовий збір у розмірі 742,50 грн.
Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на 12.11.2024 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 8482,50 грн, а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 7740,00 грн. та по платежу військовий збір у розмірі 742,50 грн.
Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не подав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Суд встановив, що фізична особа ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Відповідно до статті 67 Конституції України зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно з статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Відповідно до п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Суд встановив, що станом на 12.11.2024 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 8482,50 грн, а саме:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 7740,00 грн;
- по платежу військовий збір в сумі 742,50 грн.
Дана заборгованість по платежах податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військовий збір виникла в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань нарахованих відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи №3285 від 30.04.2024 за 2023 рік, якою нараховано платником податок на доходи фізичних осіб в сумі 7740,00 грн. та нараховано військовий збір в сумі - 742,50 грн.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14|ПК України визнається податковим боргом.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: виписками з інтегрованої картки платника податку та розрахунками суми боргу.
Відповідно пп. «в» п. 176.1. ст.176 ПК України платники податку зобов'язані: подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п.179.1. ст.179 ПК України).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскарженні ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені ними вважаються узгодженими.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).
З матеріалів справи випливає, що Відповідачу надсилалась податкова вимога від 28.08.2024 №0005183-1306-1900 з часу встановлення якої податковий борг платника не переривався.
Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість Відповідач не погасив.
З врахуванням викладеного, норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, не застосовується, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковим органом, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 8482,50 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 8482 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 50 коп., а саме:
- по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування в сумі 7740,00грн;
- по платежу військовий збір в сумі 742,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
Головуючий суддя Осташ А.В.