23 січня 2025 р. Справа № 480/7713/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10.05.2024 вона придбала нерухоме майно - квартиру - вперше. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 21420,00 грн. На підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вона звільнена від сплати такого збору, отже, сплатила його безпідставно. На звернення до відповідача з заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування отримала відмову, яку вважає протиправною, тому просить суд зобов'язати відповідача сформувати та подати до ГУ ДКСУ у Сумській області подання про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 10.05.2024 між позивачем та гр. ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого позивач придбала квартиру. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рибалкою К.Д. (а.с.12-15).
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням, особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Позивач придбала житло вперше, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав (а.с.16-17). При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 21420,00 грн та підтверджується копією платіжної інструкції № 0.0.3634712358.1 від 10.05.2024 (а.с.9).
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як особа, яка придбала житло вперше, 29.07.2024 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору в сумі 21420,00 грн.
За результатами розгляду поданого звернення листом від 31.07.2024 відповідач відмовив у поверненні збору (а.с.20-23,24-25).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути позивачці сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна необгрунтованою з огляду на таке.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом Україн "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість.
Аналізуючи наведені норми, суд вважає, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавець встановив два винятки: громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Матеріалами справи підтверджується, що доказами придбання позивачем нерухомого майна вперше є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідно до якої у позивача відсутнє інше нерухоме майно - об'єкт житлової нерухомості, окрім придбаної за договором від 10.05.2024 квартири (а.с.10-11,16-17). У свою чергу, відсутність інформації про громадян, які придбавають житло вперше, як і відсутність механізму перевірки органами Пенсійного фонду України такої інформації не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. За таких обставин відповідач безпідставно відмовив позивачці у поверненні сплачених коштів.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" контроль за справлянням надходжень бюджету, що обліковуються за кодом бюджетної класифікації 24140500 "Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладено на Пенсійний фонд.
Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2011 р. за № 1236/19974, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при купівлі квартири, підлягає поверненню на підставі положень п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182, яким передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Враховуючи, що відповідач безпідставно відмовив позивачці у поверненні коштів, сплачених до державного бюджету, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до копії ордеру на надання правничої допомоги, останній виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 16.05.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Биковим Д.О. Відповідно до умов договору гонорар адвоката становить 3000,00 грн (а.с.26-28).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Всупереч вказаним нормам доказів на підтвердження здійснення витрат за Договором про надання професійної правничої допомоги позивач не надала. За таких обставин, оскільки доказів на підтвердження оплати послуг адвоката позивач не надала, у суду немає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.29).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21420,00 грн та направити його до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору.
В задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах