23 січня 2025 року м. Суми Справа № 480/6683/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Сидорука А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви сторін.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивачу, починаючи з 01.05.2023 та з 01.03.2024; зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.05.2023 та з 01.03.2024, з урахуванням проведених раніше виплат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем з 01.05.2023 та з 01.03.2024 пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром, внаслідок чого позивач не отримує пенсію у належному розмірі. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
02.08.2024 судом було відкрито провадження у справі, про що постановлено ухвалу.
10.01.2025 відповідачем було виконано вимоги ухвали суду.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 480/1082/24 зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки від 21.12.2023, з урахуванням раніше проведених виплат (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118111830).
На виконання цього рішення суду відповідачем було перераховано пенсію позивача з 01.05.2023 та з 01.03.2024.
З 01.05.2023 підсумок пенсії складає 30150 грн, з урахуванням максимального розміру 20930 грн (з.б.а.с.28).
З 01.03.2024 підсумок пенсії складає 31650 грн, з урахуванням максимального розміру 23610 грн (з.б.а.с.28).
Висновки суду та їх мотиви.
Приписом ст. 7 ЗУ ''Про Державний бюджет на 2023 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2023 встановлено 2093 грн.
Нормою ст. 7 ЗУ ''Про Державний бюджет на 2024 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 встановлено 2361 грн.
Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачу з 01.05.2023, в тому числі з 01.03.2024, було обмежено пенсію максимальним розміром, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року».
Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.11.2011 та ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Разом з тим, ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є чинною та неконституційною не визнавалася.
Натомість, як вже зазначалось, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ була визнана такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними були внесені підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року.
Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 визнані неконституційними, застосування відповідачем до спірних правовідносин статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправними.
При цьому, зазначення в постановах КМУ № 713, № 118, № 168 та № 185 встановлення доплати та підвищення пенсій у межах максимального розміру, визначеного законом, жодним чином не впливають на вказані правовідносини, оскільки застосування таких положень закону є неправомірним.
Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування з 01.05.2023, в тому числі з 01.03.2024, обмежень максимального розміру пенсії позивача при її виплаті не відповідають критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд задовольняє частково позовні вимоги, а саме визнає протиправними дії відповідача та зобов'язує його виплатити з 01.05.2023 та з 01.03.2024, позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні вимоги зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру з 01.05.2023 та з 01.03.2024 суд відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки з вказаних дат відповідач нараховує пенсію у максимальному розмірі, проте не виплачує її, про що зазначено судом у розділі ''Встановлені судом фактичні обставини'' мотивувальної частини даного рішення.
Вимога зобов'язати відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.05.2023 та з 01.03.2024 задоволенню не підлягає, оскільки заявлена на майбутнє, а судовому захисту підлягають виключно порушені права.
Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а частина даної вимоги спрямована на майбутнє, шляхом зобов'язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було - відсутні докази, що відповідачем після даного рішення не буде виплачуватись пенсія без обмеження максимальним розміром.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у поному обсязі в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.05.2023 та з 01.03.2024, пенсії з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити з 01.05.2023 та з 01.03.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 23.01.2025.
Суддя А.І. Сидорук