23 січня 2025 року Справа № 480/2270/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж лайн" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про ухвалення додаткового рішення,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж лайн" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування постанови задоволено. Скасовано постанову №ПНС/СМ/16855/053/НП/СП-ФС від 25.10.2023 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про застосування штрафу до ТОВ "Престиж лайн" у розмірі 20100 грн.
Представник позивача через систему "Електронний суд" 31.12.2024 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, та просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж лайн" за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці витрати на професійну правничу допомогу у розмір 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.12.2023 призначено до розгляду заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у порядку письмового провадження, надано відповідачам строк для надання письмових пояснень з приводу вищезазначеної заяви.
Представник відповідача через систему "Електронний суд" подала заперечення на клопотання стосовно стягнення судових витрат та зазначає, що додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи не підтверджують фактично понесених витрат безпосередньо позивачем ТОВ "Престиж Лайн" у зв'язку з розглядом Сумським окружним адміністративним судом справи № 480/2270/24, провадження у якій відкрито 01.04.2024. Зазначає, що документи, які надані до заяви, взагалі не оформлені, не відповідають заявленим вимогам на відшкодування правничої допомоги, а тому просить відмовити у задоволенні заяви.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір №2024-23-01/а про надання правової допомоги від 23.01.2024 (далі по тексту - Договір), укладений між позивачем та адвокатом Кузнєцовим Артемом Сергійовичем (а.с. 148-149), акт виконаних робіт №2024-23/01-а від 27.12.2024 (а.с. 150), платіжну інструкцію №@PL922088 від 15.02.2024 (а.с. 151), квитанцію АТ "ПриватБанк" на суму 5000,00 грн (а.с. 152).
Суд зазначає, що згідно платіжної інструкції №@2PL922088 від 15/02/2024 фактичним платником є ОСОБА_1 , який сплатив на користь ФОП ОСОБА_2 5000,00 грн. У призначенні платежу зазначено "сплата за послуги зг. рах 2024-23/01-а від 23.01.2024 ТОВ ПРЕСТИЖЛАЙН". Дата складання - 15.02.2024» (а.с. 157).
При цьому, суд зазначає, що позовну заяву представником позивача подано до суду 22.03.2024, оплата коштів здійснена згідно рахунку, а не згідно договору про надання правової допомоги, а тому не можливо встановити за що саме була сплачена грошова сума у розмірі 5000,00 грн згідно платіжної інструкції №@2PL922088 від 15/02/2024.
В адміністративному позові, який складено 22.03.2024, а також подано 22.04.2024 до суду, представником позивача зазначено, що докази стосовно витрат на правничу допомогу будуть надані пізніше після сплати та визначення обсягу такої правничої допомоги.
Доказів сплати витрат на правничу допомогу, що було здійснено після 22.03.2024 матеріали справи не містять.
Представником позивача до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу взагалі не надано рахунку про сплату витрат на правничу допомогу.
Крім того, згідно п. 4.2 договору про надання правової допомоги оплата послуг здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг, підписаного сторонами або направленого у відповідності до п.п. д.) п.3.1. цього Договору протягом десяти днів після підписання сторонами або належного вручення Замовнику.
У даному випадку до заяви про ухвалення додаткового рішення надано акт виконаних робіт № 2024-23/01-а від 27.12.2024, який взагалі не підписаний замовником - ТОВ "Престиж Лайн".
При цьому, як зазначено вище, на підтвердження оплати надано платіжну інструкцію АТ КБ "Приват Банк" від 15.02.2024, а умовами договору передбачено, що оплата послуг здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг, підписаного сторонами або направленого у відповідності до п.п. д.) п.3.1. цього Договору протягом десяти днів після підписання сторонами або належного вручення Замовнику.
У даному випадку до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано ні доказів отримання, ні доказів підписання ТОВ "Престиж Лайн" акту виконаних робіт №2024-23/01-а від 27.12.2024, визначеному у порядку п. 4.2. договору про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що на дані обставини було зазначено у письмових заперечення на заяву про відшкодування правничої допомоги представником відповідача, але станом на час розгляду заяви такі докази позивачем не надані, жодних письмових пояснень чи додаткових документів представником позивача не надано.
Отже, суд зазначає, що додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи не підтверджують фактично понесених витрат безпосередньо позивачем ТОВ "Престиж Лайн", у зв'язку з розглядом адміністративної справи №480/2270/24, представником позивача не доведено, що ТОВ "Престиж Лайн" понесло витрати на правничу допомогу, які пов'язані з розглядом даної справи.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивача - адвоката Кузнецова Артема Сергійовича, про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 5000,00 грн на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ТОВ «Престиж Лайн» про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гелета