про передачу справи за підсудністю
20 січня 2025 року Справа № 480/338/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, скасування пункту постанови та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати з 01.01.2025 пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 24.12.2024 № 2332 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради", яким встановлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022, а саме:
на централізоване водопостачання- 13,32 грн./м3 (без ПДВ) або 15,984 грн./м3 (з ПДВ); на централізоване водовідведення - 13,89 грн./м3 (без ПДВ) або 16,668 грн./м3 (з ПДВ).
- визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в частині:
виконання рекомендацій, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502, що не відповідають та суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ч. 2 та 4 ст. 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водоспоживання" та призводять до заподіяння збитків позивачу;
прийняття пункту 2 постанови від 24.12.2024 № 2332 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради", яким обмежено застосування до населення економічно обгрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік, встановлених для комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради згідно з п.1 постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2332,
- зобов'язати НКРЕКП утриматися від вчинення в майбутньому аналогічних протиправних дій під час прийняття постанови "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради на наступний плановий період".
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із наступного.
Позивач оскаржує постанову НКРЕКП, якою встановлено КП "Місьководоканал" Сумської міської ради" тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, зокрема для населення. У позовній заяві позивач зазначає, що постанова НКРЕКП про встановлення тарифів є актом індивідуальної дії, а тому може бути оскаржена за вибором позивача до суду за місцем його знаходження, або за місцем знаходження відповідача. Таке твердження суд вважає помилковим.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено різні процедури оскарження актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів.
Верховним Судом, зокрема у постановах за результатами розгляду справ від 14.12.2020 у справі № 640/12695/19, від 23.12.2021 № 640/1125/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18 та від 18.12.2018 у справі № 9901/657/18 визначено критерії розмежування актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів. Так, нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою. Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб'єктів, не вичерпують свою обов'язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.
Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв'язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 9 ст. 14 зазначеного закону Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Норми постанови НКРЕКП є обов'зяковими для виконання позивачем, тобто встановлені в оскаржуваній частині постанови тарифи КП "Міськводоканал" СМР зобов'язане застосовувати при наданні населенню послуг з водопостачання та водовідведення. Норми оскаржуваної постанови поширюються на невизначене коло осіб - споживачів послуг позивача та розраховані на неодноразове застосування, що є ознаками нормативно-правового акту.
Верховним Судом сформована правова позиція, викладена зокрема у постановах 21.12. 2019 справа №826/14366/15, від 01.08.2024 справа № 160/17561/20, відповідно до якої постанови НКРЕКП про встановлення тарифів з надання послуг населенню за своєю природою є нормативно-правовими актами. Позови про визнання їх протиправними та скасування мають розглядатися судами з урахуванням особливостей, встановлених ст. 264 КАС України, тобто за правилами оскарження нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
На час звернення позивача до суду таким судом є Київський окружний адміністративний суд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд вважає необхідним передати справу на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 27, 29, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Матеріали адміністративної справи № 480/338/25 за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, скасування пункту постанови та зобов'язання вчинити дії Київському окружному адміністративному суду для розгляду за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп'яненко