23 січня 2025 року м. Рівне №460/11814/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 2), в якому просила:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області № 172050006351 від 23.08.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області № 172050006351 від 09.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 14.08.2024.
Позов обґрунтовано протиправністю спірних рішень про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки має достатній вік, загальний страховий та пільговий стаж її для призначення.
Ухвалою суду від 18.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі відзиву на позов не подали, відтак, враховуючи вимоги ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
14.08.2024 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.08.2024 №172050006351 в призначенні пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
У цьому рішенні вказано, що вік заявниці становить 51 рік 10 місяців 03 дні, страховий стаж - 30 років 10 місяців 29 днів, пільговий стаж по Списку №2 - 08 років 01 місяць 25 днів.
До заяви про призначення пенсії позивачем надано довідку про пільговий характер роботи ВП «Рівненська атомна електростанція» №281 від 05.08.2024, згідно з якої до пільгового стажу не враховано період роботи з 01.06.2012 по 10.06.2015, оскільки зазначена посада інженер (без категорії) відсутня в переліку списків які визначають право на пенсію на пільгових умовах та підтвердженні атестацією робочих місць на підприємстві, а тому потребує уточнення.
02.09.2024 позивач повторно звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, надавши додаткові документи про підтвердження пільгового стажу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 №172050006351 відмовлено у призначенні дострокової пенсії відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
У цьому рішенні, зокрема, вказано, що вік заявниці становить 51 рік, загальний страховий стаж - 31 рік 1 місяць 26 днів, пільговий стаж - 11 років 5 місяців 27 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право на отримання пенсії як складова права на соціальний захист є конституційним правом громадян.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Так, статтею 1 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку № 637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.08.1990 вбачаються наступні відомості про роботу:
07.06.2005 прийнята в ВП «Рівненська АЕС» по терміновому договору в службу відомчого нагляду та потужності безпеки лаборантом хімічного аналізу по 3 розряду;
15.02.2006 переведена інспектором групи нагляду за екологічною безпекою тієї ж служби і відділу;
19.02.2008 переведена в відділ охорони праці в промислово-санітарну лабораторію лаборантом хімічного розряду 4 розряду;
20.03.2008 за результатами атестації робочих місць підтверджено пільгове пенсійне забезпечення Список №2 (наказ №5108 від 28.08.2007);
10.02.2012 переведена в тому ж відділі промислово-санітарної лабораторії інженером;
01.06.2012 за результатами атестації робочих місць підтверджено пільгове пенсійне забезпечення Список №2 (наказ №5108 від 28.08.2007, №1296 від 21.08.2012);
13.07.2015 у зв'язку з реорганізацією структурного підрозділу переведена в службу охорони праці у відділ охорони праці в промислово-санітарну лабораторію інженером;
30.06.2021 переведена в службу охорони праці в промислово-санітарну лабораторію інженером;
07.12.2023 переведена в службу охорони праці в промислово-санітарну лабораторію інженером ІІ категорії.
У трудовій книжці також містяться відомості щодо підтвердження пільгового пенсійного забезпечення Список №2 (наказ №1296 від 21.08.2012, №775 від 11.06.2015, №1021 від 13.10.2016, №96 від 03.02.2017). 04.12.2019 пільгове забезпечення за Списком №2 відмінено.
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Таким чином, як вже було зазначено вище, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер роботи, що виконується, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.08.2024 №281, виданою філією «ВП «Рівненська атомна електрична станція» підтверджується те, що позивач працювала повний робочий день у Відокремленому підрозділі «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом»:
з 20.03.2008 по 09.02.2012 зайнята на роботах в умовах радіаційної та берилевої шкідливості за посадою лаборант хімічного аналізу 4 розряду у відділі охорони праці промислово-санітарної лабораторії, що передбачено Списком №2 розділу ХХXІV-8 п.34.8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36;
з 01.06.2012 по 12.07.2015 зайнята на роботах в умовах радіаційної та берилевої шкідливості за посадою інженер у відділі охорони праці промислово-санітарної лабораторії, що передбачено Списком №2 розділу ХХXІV-8 п.34.8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36;
з 13.07.2015 по 03.12.2019 зайнята на роботах в умовах радіаційної та берилевої шкідливості за посадою інженер у службі охорони праці відділу охорони праці промислово-санітарної лабораторії, що передбачено Списком №2 розділу ХХXІV-8 п.34.8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Довідка видана на підставі особової картки форми П-2, наказів по особовому складу, наказів про результати атестації робочих місць №5108 від 28.08.2007, №1296 від 21.08.2012, №775 від 11.06.2015, №1021 від 13.10.2016, №96 від 03.02.2017.
У переліку робочих місць, виробництв, робіт і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та №2 згідно додатків до вказаних вище наказів вказано лаборант хімічного аналізу 4 розряду, інженер.
У постанові від 26.06.2019 у справі №442/5949/16а Верховний Суд висловився про те, що видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв'язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Отже, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №637, і роботодавець несе відповідальність за правильність відомостей, зазначених у ній.
Таким чином, виходячи з наведеного, позивачем було надано Пенсійному органу необхідні документи, які підтверджують наявність спірного стажу роботи позивача, який для обчислення пенсії підлягав зарахуванню як стаж роботи за Списком №2, проте відповідач 1 протиправно не зарахував період роботи позивача у Відокремленому підрозділі «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» з 01.06.2012 по 10.06.2015 до пільгового стажу за Списком № 2.
Суд зазначає, що у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, у сукупності викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.08.2024 №172050006351 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу є протиправним та підлягає скасуванню відповідно.
Щодо правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 №172050006351, суд зазначає таке.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2011 у зразковій справі №360/3611/20, зміненого з мотивів та в решті залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.
Судом встановлено, що на день звернення позивача із заявою щодо призначення пенсії за віком від 02.09.2024, вік позивача складав 51 рік, загальний страховий стаж - 31 рік 1 місяць 26 днів, пільговий стаж - 11 років 5 місяців 27 днів.
Тобто, її страховий стаж складав більше 20 років, в т.ч. пільговий стаж (за списком №2) складав більше 10 років.
Тому, у відповідності до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII позивач на пільгових умовах має право на пенсію за віком.
Проте, за наслідками розгляду заяви позивача від 02.09.2024 про призначення пенсії ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення від 09.09.2024 №172050006351 про відмову у призначені пенсії позивачу у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Отже, зазначене вище рішення від 09.09.2024 про відмову у призначені пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо дати, з якої необхідно призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, то суд вказує на таке.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач первинно зверталася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії 14.08.2024, проте їй безпідставно не було враховано пільговий стаж, який за результатом повторного звернення (02.09.2024) був зарахований, але ж було повторно відмовлено вже з інших підстав, які суд визнав протиправними за результатами розгляду цієї справи. То з метою ефективного захисту права позивача на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, та забезпечення реальної гарантії щодо дії верховенства права в спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту її первинного звернення з відповідною заявою, а саме: з 14.08.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.08.2024 №172050006351 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 №172050006351 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 14.08.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати у виді судового збору у сумі 605,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витрати у виді судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 січня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл.,49094, ЄДРПОУ/РНОКПП 21910427) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл.,29013, ЄДРПОУ/РНОКПП 21318350)
Суддя С.А. Борискін