23 січня 2025 року м. Рівне №460/26462/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
Військової частини НОМЕР_1
доОСОБА_1
про відшкодування заподіяної державі майнової шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування заподіяної державі майнової шкоди.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти у сумі 5688,03грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач під час проходження військової служби у позивача був забезпечений усіма видами матеріального забезпечення, зокрема, речовим майном. На момент виключення із списків особового складу військової частини за відповідачем залишилася заборгованість за предмети речового майна особистого користування, строки носіння яких не закінчилися, та за втрачене речове майно у сумі 5688,03грн. Добровільно кошти за видані предмети речового майна особистого користування відповідач не відшкодував, що заподіяло майнову шкоду державі.
Ухвалою суду від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву не подав. Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 №115, солдата за контрактом ОСОБА_1 , старшого стрільця 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 (а.с.30).
Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2021 №161, солдат за контрактом ОСОБА_1 , старший стрілець 3 механізованої роти 1-го механізованого батальйону вважається таким, що самовільно залишив частину, та виключений з усіх видів грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 (а.с.32).
Згідно з наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2023 №5, солдата ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі.(а.а.с.33-36).
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2023 №5, солдата за контрактом ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 (а.с.37).
Згідно з довідками Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №48/1 про взаємозалік грошових коштів за речове майно та від 26.12.2022 №26/21 на утримання за втрачене речове майно з військовослужбовця ОСОБА_1 було видано речове майно, на загальну суму 5688,03грн, яка підлягає відшкодуванню. (а.а.с.38-39).
Оскільки відповідач не відшкодував вартість речового майна, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон - №2232-XII).
Згідно із ч.4 ст.2 Закону №2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. (ч.1 ст.40 Закону №2232-XII).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює Закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XIІ (далі - Закон №2011-XII).
За приписами п.1 ст.9-1 Закону №2011-XII, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" від 29.06.2016 №232 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Норми забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної служби транспорту в мирний час та особливий період та Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №232).
Ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців призваних по мобілізації, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) (п.1 Розділу 1 Інструкції №232).
Відповідно до п.3 розділу Інструкції №232, речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає: 1) забезпечення: обмундируванням, взуттям, натільною і теплою білизною, теплими і постільними речами, спорядженням, спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту (окуляри-маска захисні балістичні, окуляри захисні балістичні, шоломи бойові балістичні та бронежилети модульні), спеціальним одягом та спорядженням для виконання спеціальних завдань, нагрудними знаками, знаками розрізнення і фурнітурою, ідентифікаційними жетонами, санітарно-господарським, спортивним та гірським спортивним майном, наметами, брезентами, м'якими контейнерами, декоративними тканинами і килимовими виробами; матеріалами для пошиття, ремонту та хімічного чищення речового майна (крім розчинників). Забезпечення розчинниками для хімічного чищення речового майна здійснюється за окремими нормами Центральним управлінням забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України (далі - ЦУЗПММ); папером, друкарськими машинками, бланками та книгами обліку і звітності по речовій службі, а також іншими бланками та книгами; духовими та ударними музичними інструментами для штатних військових оркестрів; бойовими прапорами; технічними засобами речової служби, а також обладнанням, інструментом, запасними частинами та інвентарним майном для речових ремонтних майстерень і лазне-пральних підприємств; 2) створення та утримання запасів речового майна; 3) лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами; 4) організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу; 5) фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису (кодами економічної класифікації) Міністерства оборони України (далі - Міністерство оборони) на речове забезпечення; 6) організацію та ведення обліку і звітності з речової служби; 7) організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.
За приписами п.4 розділу І Інструкції №232, речове майно за використанням поділяється на майно особистого користування та інвентарне майно.
Майно особистого користування - це предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців.
Інвентарне майно - це предмети військової форми одягу, взуття, спорядження, технічні засоби речової служби, обладнання, намети, брезенти, контейнери та інше устаткування, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо.
Відповідно до абз.1-3, п.8 розділу І Інструкції №232, військовослужбовцям речове майно особистого користування та інвентарне майно видається за встановленими нормами і порядком, визначеними цією Інструкцією.
Нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців визначаються кількість предметів, що видаються на одного військовослужбовця у військових частинах або на одне ліжко в лікувальних закладах, а також на одиницю бойової техніки, місця несення варти (служби), підрозділ, установу, та строки їх носіння (експлуатації).
Технічні засоби речової служби, обладнання майстерні з ремонту речового майна, засоби ремонту речового майна, лазне-пральне обладнання, намети, брезенти, м'які контейнери, а також господарський інвентар та майно відпускаються військовим частинам відповідно до встановлених норм табелізації (додаток 1) та типових комплектів майна речової служби (додаток 2) і згідно з табелем до штату військової частини (установи).
Згідно з п.9 розділу І Інструкції №232, строк носіння або експлуатації предметів речового майна - час, установлений нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців, протягом якого предмет повинен носитися або перебувати в експлуатації.
Строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.
Строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарного майна обчислюються з дня фактичної їх видачі для носіння або експлуатації.
Відповідно до Розділу ІІ абз.3, 4, п.28 Інструкції №232, речове майно особистого користування офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається у власність.
Військовослужбовцям строкової служби обмундирування, взуття та спорядження (крім інвентарних речей, натільної та постільної білизни) видаються в особисте користування.
Розділом ІІ пункту 29 Інструкції №232 передбачено, що військовослужбовцям строкової служби в разі втрати речового майна з їх вини видається речове майно, яке було в користуванні. Вартість втраченого майна утримується з військовослужбовців у встановленому порядку.
Механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна визначається Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №440).
Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції №440, обліковими регістрами є книги, картки обліку військового майна, картки обліку військового майна особистого користування та інші носії спеціального формату (паперові, електронні), які призначені для відображення наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна (його вартості) за визначений період.
Інструмент і пристрої, видані особовому складу ремонтного підрозділу, а також водіям (екіпажам) машин, які ремонтуються, для виконання визначених робіт на строк не більше місяця, обліковуються в книзі обліку військового майна, що видається в тимчасове користування, а на більший строк - у картках обліку військового майна особистого користування (додаток 54) та у книзі обліку військового майна, виданого військовослужбовцям. (розділ V п.20 Інструкції №440).
Відповідно до розділу V п.45 Інструкції №440, на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом у службі забезпечення військової частини, на підставі атестата військовослужбовця оформлюється та ведеться картка обліку військового майна особистого користування.
За приписами розділу V п.49 Інструкції №440, видавання військового майна військовослужбовцям строкової служби підрозділу в особисте користування здійснюється під підпис: предметів особистого користування - у роздавальній (здавальній) відомості; інвентарних предметів - у книзі обліку військового майна, що видається в тимчасове користування.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №160-IX, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. (ч.2 ст.8 Закону №160-IX).
Відповідно до ч.7 ст.8 Закону №160-IX, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.10 Закону №160-IX, особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2023 №5 "Про заподіяння матеріальної шкоди державі внаслідок неналежного виконання обов'язків військової служби та покарання винних", солдата ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі.
Згідно із зазначеним наказом, солдат ОСОБА_1 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №523-РС звільнений із військової служби у запас відповідно до пп."в" п.3 ч.5 ст.56 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, знятий з усіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини. За час проходження військової служби військовослужбовець отримав речове майно, строки носіння якого, внаслідок самовільного залишення ним місця служби, не закінчилися, на суму 2664,64грн, а саме: кашкет польовий, панама польова, шапка зимова, берет, костюм літній польовий - 2 (два) комплекти, куртка костюму утеплювача, куртка вітровологозахисна зимова, штани вітровологозахисні зимові, сорочка поло, сорочка бойова, рукавиці зимові, шарф-труба літній, шарф-труба зимовий, фуфайка з коротким рукавом - 2 (дві) штуки, труси - 2 (двоє) штук, білизна натільна, сорочка та кальсони зимові, шкарпетки літні трекінгові - 6 (шість) пар, шкарпетки зимові трекінгові - 3 (три) пари, черевики з високими берцями зимові тип Б, черевики з високими берцями літні тип В. Крім того, солдатом ОСОБА_1 було отримано інвентарне речове майно, яке внаслідок неналежного виконання обов'язків військової служби було втрачено, на суму 3023,39грн, а саме: мішок спальний, каремат, костюм вітровологозахисний демісезонний, сумка транспортна індивідуальна. Всього загальна вартість виданих під звіт предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, та інвентарного майна, складає загальну суму 5688,03грн.
При цьому, жодних доказів, що підтверджують ознайомлення відповідача із зазначеним наказом, позивачем суду не надано.
Згідно з довідками Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №48/1 та від 26.12.2022 №26/21 солдату ОСОБА_1 було видано речове майно на загальну суму 5688,03грн, яка підлягає відшкодуванню (а.а.с.38-39).
За приписами розділу V п.49 Інструкції №440, видавання військового майна військовослужбовцям строкової служби підрозділу в особисте користування здійснюється під підпис: предметів особистого користування - у роздавальній (здавальній) відомості; інвентарних предметів - у книзі обліку військового майна, що видається в тимчасове користування.
Суд звертає увагу на те, що у картці обліку військового майна особистого користування №4969/634, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи, відсутній обов'язковий реквізит, передбачений додатком 54 до Інструкції №440 - підпис отримувача (а.с.8).
Таким чином, належні докази, що підтверджують отримання ОСОБА_1 предметів речового майна, - відсутні.
Окрім цього, жодних доказів ознайомлення ОСОБА_1 з довідками Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 №48/1 про взаємозалік грошових коштів за речове майно солдату ОСОБА_1 та від 26.12.2022 №26/21 на утримання за втрачене речове майно з військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_1 позивачем суду не надано.
У справі "Рисовський проти України" (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд встановив, що процедура ведення обліку військового майна та порядок притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, передбачені Інструкцією №440 та Законом №160-IX, позивачем у спірних правовідносинах не дотримані.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної державі майнової шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Рішення складено 23 січня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар