про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/675/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про:
- визнання протиправними та скасування постанови до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 липня 2024 року №16/36/429 та рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зазначене в листі від 26 вересня 2024 року №598/9/21550 щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, та подає позовну заяву в паперовій формі повинен до позовної заяви додати копії такої позовної заяви, а також належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з матеріалами позовної заяви до адміністративного позову позивачем не додано копії позовної заяви та належним чином засвідчених копії документів, доданих до позовної заяви, для другого відповідача, що підтверджується Актом Полтавського окружного адміністративного суду про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності пошкодження конверта (паковання) від 17 січня 2025 року.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 липня 2024 року №16/36/429 та зобов'язання вчинити певні дії та 2) про визнання протиправним та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зазначеного в листі від 26 вересня 2024 року №598/9/21550.
Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 2422,40 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору.
Натомість до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору у цій справі, яке обґрунтовано тим, що розмір судового збору перевищує п'ять відсотків розміру річного доходу позивача за 2023 рік, а також посиланням на норму пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
До матеріалів позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем додано копії: довідки з УСЗН за 2023 рік; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 17 грудня 2024 року.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення позивача від сплату судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 29 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані, які перебувають у запасі, призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.
З матеріалів позовної заяви не вбачається, що позивач наразі є військовослужбовцем або військовозобов'язаним, призваним на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, а тому підстави вважати, що позивач звільняється від сплати судового збору у відповідності до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а згідно з частиною другою вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, позивачем не надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік (за весь 2024 рік).
Надані позивачем Відомості з Державного реєстру реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 17 грудня 2024 року стосуються відомостей лише за період : І-ІІІ квартали 2024 року.
Таким чином, за відсутності відомостей про суми отриманого позивачем доходу за весь 2024 рік (включаючи IV квартал 2024 року) підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору наразі відсутні.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач скористався правом на досудовий порядок вирішення спору та у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, оскаржив постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 липня 2024 року №16/36/429 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №598/9/21550, яким відмовлено ОСОБА_2 у скасуванні постанови Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 липня 2024 року №16/36/429 та в якому роз'яснений порядок його оскарження до суду, прийнято 26 вересня 2024 року.
Позивач звернувся до суду з позовом - 08 січня 2025 року, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом до позовної заяви не додано.
Натомість додано клопотання про визнання строків непропущеними, у якому позивач зазначає про те, що тримісячний строк спливе 26 грудня 2024 року, а отже, позовна заява подана у строк.
Разом з тим, суд зауважує, що ця позовна заява подана до суду - 08 січня 2025 року, тобто після закінчення встановленого кодексом строку звернення до суду. При цьому заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом до позовної заяви позивачем не додано.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 122, частин першої, третьої та шостої 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цій справі залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- копії позовної заяви та належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів) відповідно до кількості учасників справи (для другого відповідача);
- документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн (за реквізитами: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору; або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк