23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13228/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, відповідно до якої просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11244105/38875234 від 17.06.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" №22 від 15.12.2023 датою її направлення на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу контролюючого органа, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надано письмові пояснення разом із документами, що стали підставою для її формування. Проте, відповідні документи не враховані відповідачем під час прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що спірне рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Судом одержано відзив відповідачів на позов, у яких контролюючі органи просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дії Комісії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на неї функцій, а тому відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної позивача в ЄРПН. Причиною прийняття комісією вказаного рішення стало ненадання платником контролюючому органу документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 38875234), яка є платником ПДВ.
15.12.2022 між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", як Постачальником, та Чернівецьким міським комунальним підприємством "Міськсвітло", як Замовник, Покупцем, укладено договір закупівлю товару № 59 про закупівлю товару.
Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар: кріплення для металоконструкцій, за кодом Код ДК 021:2015:44210000-5 Конструкція та їх частини, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору).
У пункті 1.2. Договору сторони погодили, що найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється, згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), яка є його невід'ємною частиною.
Ціна цього Договору становить 12 876,00 грн. з ПДВ, крім того ПДВ - 2 146,00 грн. Ціна за одиницю Товару зазначена у Специфікації. (п.3.1. Договору).
У пункті п.3.2. Договору зазначено, що ціна цього Договору включає: ціну товару; всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати, пов'язані з перепродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупцю; всі витрати Постачальника, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку товару до місця поставки, визначеного цим Договором.
В пункті 5.2. Договору погоджено, що місце поставки (передачі) товару: м. Чернівці, вул. Василя Лесина, 6.
Специфікацією, яка є Додатком № 1 до Договору № 59 від 15.12.2022 року, Сторони погодили, що Постачальник має передати у власність (поставити) кріплення для металоконструкцій у кількості 29 шт., вартістю за 1 шт. - 370,00 грн. без ПДВ, на загальну вартість 12 876,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 146,00 грн.
Замовник надав Постачальнику замовлення № 86 від 15.12.2022 на постачання товару.
На виконання зазначеного договору 15 грудня 2022 року ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» поставило покупцю - ЧМКП «Міськсвітло» товар - кріплення для металоконструкцій вартістю 12 876,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 146,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 146 від 15.12.2022, видатковою накладною № 111 від 15.12.2022.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Позивачем за фактом першої події - постачання товару було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 15.12.2022.
Вказана податкова накладна прийнята, але зупинена у зв'язку із тим, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 15.12.2022 № 22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1.8963%, «Р»=0.
13 червня 2024 року Позивачем, з метою розблокування податкової накладної, було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 21 про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та копії підтверджуючих фінансово-господарську операцію документів, всього 22 додатки, а саме: договір № 59 від 15.12.2022, Специфікація до договору, замовлення покупця № 86 від 15.12.2022, рахунок на оплату № 146 від 15.12.2022, видаткова накладна № 111 від 15.12.2022, платіжна інструкція № 858 від 29.12.2022, фільтрована виписка по рахунку за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2022 - грудень 2022, договір купівлі-продажу № 6/буд-22 від 03.01.2022, рахунок на оплату № 268 від 30.11.2022, видаткова накладна № 238 від 30.11.2022, ТТН № 4 від 30.11.2022, платіжна інструкція № 5696 від 01.12.2022, акт звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 01.11.2022-13.11.2023, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18 від 03.01.2022, рахунок на оплату № 22 від 15.12.2022, акт надання послуг № 50 від 15.12.2022, платіжна інструкція № 5704 від 13.12.2022, акт звірки взаєморозрахунків за грудень 2022- січень 2023, договір оренди № 41/22 від 30.09.2022, акт приймання-передачі приміщення, рахунок-фактура № 41 від 31.10.2022, рахунок-фактура № 61 від 31.10.2022, акт надання послуг від 31.10.2022, платіжна інструкція № 5763 від 27.01.2023, платіжна інструкція № 5692 від 01.12.2022, рахунок-фактура № 52 від 30.11.2022, рахунок-фактура № 70 від 30.11.2022, акт наданих послуг від 30.11.2022, платіжна інструкція № 5710 від 16.12.2022, платіжна інструкція № 5765 від 27.01.23, рахунок-фактура №64 від 31.12.2022, рахунок-фактура № 44 від 31.12.2022, акт надання послуг від 31.12.2022, платіжна інструкція № 5751 від 12.01.2023, фільтрована виписка за період 01.06.2022 по 26.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 01.01.2022-27.02.2023, акт звірки взаєморозрахунків 01.10.2022-25.02.2023, штатний розпис від 30.12.2022, наказ № 1 від 18.09.2013, наказ № 1-К від 11.11.2019, наказ №СЛГ00000003-0000000020 від 04.03.2019, наказ № 3-К від 06.05.2020, наказ №СЛГ-00000007-0000000025 від 02.05.2019, наказ № 4-К від 12.12.2019, наказ №СЛГ00000001-0000000016 від 12.08.2015, наказ № 10-К від 21.07.2020, сертифікат відповідності № UA.033.0008-22 від 04.07.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за листопад 2022-грудень 2022.
За результатами розгляду поданих платником документів контролюючий орган рішенням № 11244105/38875234 від 17.06.2024 відмовив у реєстрації спірної податкової накладної, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В графі додаткова інформація (зазначення конкретної документації): при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що платником в підтвердження здійснення господарської операції надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 238 від контрагента - постачальник ТОВ «Будтогрінновації» (44213520), яке є платником ПДВ з 01.08.2021, при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній факт реєстрації податкової накладної».
17.06.2024 не погоджуючись із зазначеним рішенням Відповідача 1, Позивачем подано до Відповідача 2 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області разом з долученими копіями документів, всього 23 додатки та надало пояснення щодо недоліків зазначені податковим органом в поясненнях.
Зазначена скарга залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін. Рішення від 01.07.2024 №40841/38875234/2 за результатами розгляду скарги обґрунтовано «ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних
Не погодившись з рішеннями контролюючого органа про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 15.12.2022 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку-постачальник з настанням першої з умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.
Абзацами другим та третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Тобто, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року /Порядок №1165/.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За приписами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
За змістом пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених в додатку 1 до Порядку № 1165, передбачено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
На вимогу суду відповідачем не надано суду достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарська операція, за результатами якої позивачем складено спірну податкову накладну, носить характер ризикової.
Вищевказані обставини залишені відповідачами поза увагою як під час розгляду документів, поданих платником на виконання приписів квитанції від 28.12.2022 для вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН, так і під час розгляду скарги вищим контролюючим органом на рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 15.12.2022.
Повноваження комісій контролюючого органу визначені в пунктах 25, 26 Порядку № 1165. Так, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
На переконання суду, під час прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної здійснене контролюючим органом без достатніх на те правових підстав.
Разом із тим, позивачем направлено контролюючому органу регіонального рівня пояснення та копії документів щодо спірної господарської операції та податкової накладної як про те вказано в квитанції від 28.12.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної.
За результатами розгляду вищевказаних документів, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача через надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У свою чергу, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу разом із письмовими поясненнями копій усіх необхідних документів на підтвердження правомірності формування спірної податкової накладної, а відтак суд визнає вищевказані доводи спростованими.
Суд погоджується з доводами позивача, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відсутність конкретизації переліку документів, які необхідно надати платнику для вирішення питання про реєстрацію податкової накладеної в ЄРПН, призводить до необґрунтованого обмеження права такого платника бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Разом із тим недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен мав надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної.
Недотримання відповідачем вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.
Враховуючи, те, що загальні вимоги, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.07.019 у справі № 1740/2004/18.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого в дослідженому судом випадку зроблено не було.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Суд наголошує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак, спірне рішення Комісії про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної прийняте відповідачем без врахування усіх фактичних обставин та з допущенням формального підходу до розгляду поданих платником документів, що свідчить про його необґрунтованість.
У той же час, господарська операція, за результатами якої сформовано спірну податкову накладну, на переконання суду, має реальний характер та належне документальне оформлення.
Зважаючи на наявність документів, які свідчать про фактичне здійснення господарської операції, оформленої податковою накладною №22 від 15.12.2022, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу (як те передбачалось у квитанції від 28.12.2022 про зупинення реєстрації ПН), останній не мав достатніх правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача.
За викладених обставин, рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №11244105/38875234 від 17.06.2024 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН складену позивачем податкову накладну №22 від 15.12.2022, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із пунктами 19-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено обґрунтованість складення спірної податкової накладної, а відтак, контролюючий орган мав достатні підстави для її реєстрації в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 15.12.2022 датою її фактичного направлення на реєстрацію.
За викладених обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області, оскільки спірне рішення прийнято останнім.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокату Александровій Д.С. в сумі 10000 грн позивачем надано до суду копії договору № 81 від 21.06.2024 про надання правової допомоги, додаткової угоди №21 від 04.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, акт приймання-передачі наданих послуг № 21 від 07.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, звіт про надання правової допомоги № 21 від 07.10.2024, рахунок-фактуру № 07/10-2 від 07.10.2024 на суму 10000 грн, ордер серії ВІ №1245598 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно договору № 81 від 21.06.2024 про надання правової допомоги розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди № 21 від 04.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024 оплата за отримані послуги здійснюється в повному обсязі протягом 30 днів після отримання рахунку на оплату.
Пунктом 6.1 додаткової угоди № 13 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписують сторони та скріплюється печатками.
07.10.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 21 від 07.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:
- дана справа відноситься до незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат у заявленому розмірі 10000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000 грн.
Вищевказані висновки узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.08.2024 по справі № 640/27619/21.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ЄДРПОУ 38875234) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11244105/38875234 від 17.06.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" №22 від 15.12.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок та та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривен).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко