23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3382/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3382/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21.03.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , що первісно був заявлений до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому після остаточного визначення осіб відповідачів (а.с. 69-74) позивач просить суд:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, збільшеної до 100 000,00 грн за весь період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та часу перебування у відпустці для лікування після поранення у період з 25.01.2023 по 06.10.2023 включно;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період 25.01.2023 по 06.10.2023 включно виходячи з її розміру 100 000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення своїх прав внаслідок виплати відповідачами додаткової винагороди до грошового забезпечення позивача у розмірі нижчому, ніж передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві в/ч НОМЕР_1 на позов, що надійшов до суду 29.07.2024, відповідач просить відмовити у задоволенні заявленого позову. Зазначив, що враховуючи вимоги Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ. організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017, та з урахуванням того, що позивача після виведення в розпорядження залишено на всіх видах забезпечення (у тому числі і грошовому), виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 , а розпорядником бюджетних коштів, тобто в/ч НОМЕР_1 , забезпечується фінансування в/ч НОМЕР_2 для виплати грошового забезпечення (а.с. 68-71).
05.08.2024 позивач надав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача в/ч НОМЕР_2 , у складі якої він проходив службу, стверджуючи, що лише з отриманого 01.08.2024 відзиву на позов він з'ясував, що в/ч НОМЕР_2 не має статусу юридичної особи та перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 .
Разом з цим клопотанням позивач подав уточнений позов від 05.08.2024, що заявлений вже до в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 , в якому позовні вимоги вже заявлені до обох відповідачів.
Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 05.08.2024. Залучено до участі у справі №440/3382/24 як співвідповідача в/ч НОМЕР_2 . Повідомлено в/ч НОМЕР_2 про цю обставину та встановлено строк для подання відзиву на позов тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу.
25.10.2024 до суду від в/ч НОМЕР_2 надійшов відзив на позов, за змістом якого представник виловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначав, що позивач 24.01.2023 отримав поранення у вигляді: «МВТ (24.01.2023) ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї», що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої ОСОБА_1 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 06.03.2023 №28, форма якої передбачена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №254 від 20.02.2023, виданої КП "Криворізька міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради", позивач у період з 27.01.2023 по 20.02.2023 проходив стаціонарне лікування саме мінно-вибухової травми, вогнепального осколкового сліпого поранення м'яких тканин задньої поверхні шиї, СПО (24.01.2023) - видалення уламків, що узгоджується з довідкою про обставини його поранення. Поряд з цим, позивач надав й інші виписки та епікризи про своє стаціонарне лікування в медичних закладах із діагнозами, що не узгоджуються із довідкою про обставини поранення позивача і за своїми медичними показниками не пов'язані із отриманим ним раніше пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини. Тобто позивач за спірний період свого стаціонарного лікування з 25.01.2023 по 06.10.2023, помилково відносить лікування свого захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 чи радиколопатії на фоні розповсюдженого остеохондрозу хребта до лікування поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Таким чином, надані позивачем виписні епікризи, у яких лікування захворювань не узгоджуються з лікуванням його поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, зазначеному у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої позивачу на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 06.03.2023 №28, не можуть слугувати підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди 100 000 грн (а.с. 86-90).
Правом на подачу відповіді на відзиви позивач не скористався.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №24 відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" вважається призначеним з 24.02.2022, зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 на всі види забезпечення та вважається таким, що з 24.02.2022 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків солдатом-стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС-100915А (а.с. 30).
Як зазначив представник в/ч НОМЕР_1 у відзиві на позов, відповідно до рішення Міністра оборони України від 13.06.2022 №12653/з про включення ІНФОРМАЦІЯ_2 до мережі розпорядників коштів та окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1200 щодо надання права начальнику фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня зараховувати військові частини на фінансове забезпечення до інших військових частин, доведеного листом №783/с від 04.07.2022, в/ч НОМЕР_2 01.07.2022 зараховано на фінансове забезпечення до в/ч НОМЕР_1 .
Згідно з п. 11.53 наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 17.02.2023 №48 (по стройовій частині), відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 з 17.02.2023 із залишенням на всіх видах забезпечення та у списках в/ч НОМЕР_2 (а.с. 29).
Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 №1355 від 25.09.2023 (а.с. 18) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення охорони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в періоди з 08.12.2022 по 31.12.2022 перебуваючи в оперативно-тактичному угрупуванні " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ( АДРЕСА_1 ), з 16.01.2023 по 24.01.2023 перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ( АДРЕСА_2 ).
Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 №1436 від 06.10.2023 (а.с. 17) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення охорони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в періоди з 10.12.2022 по 31.12.2022 перебуваючи в оперативно-тактичному угрупуванні " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ( АДРЕСА_1 ), з 17.01.2023 по 24.01.2023 перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ( АДРЕСА_2 ).
24.01.2023 старший стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 отримав поранення: "МВТ (24.01.23) ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї в результаті ведення активних бойових дій в районі с. Васюківка Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 24.06.2023 за №628 (а.с. 19). Як зазначено у цій довідці, поранення настало за особливих обставин 24.01.2023, пов'язаних із захистом Батьківщини, під час виконання бойового завдання з відбиття наступу противника в районі проведення бойових дій по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області та не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення (у тому числі військових правопорушень, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).
Як повідомляє позивач у позовній заяві, 24.01.2023 першу медичну допомогу він отримав по етапам евакуації на Олександрівку, після чого переведений до м. Дніпро.
З наявних матеріалів суд встановив, що факт отримання позивачем травми підтверджується первинними медичними картками форми 100 від 24.01.2023 (а.с. 7-8).
З 25.01.2023 по 27.01.2023 ОСОБА_1 лікувався у стаціонарі КНП "МКЛ 4" ДМР Дніпро з діагнозом МВТ (24.01.2023), ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї, СПО (24.01.23 - видалення уламків), що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2935 (а.с. 6).
У подальшому позивач проходив лікування з 27.01.2023 по 20.02.2023 у травматологічному відділенні КП "Криворізька міська лікарня №1 ДОР" з діагнозом ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї, СПО (24.01.2023 - видалення уламків), що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №254 від 20.02.2023 (а.с. 9).
Як видно з виписки №1595 від 17.03.2023 (а.с. 10), у період з 08.03.2023 по 17.03.2023 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у неврологічному відділенні КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", діагноз: вертеброгенна компресійноішемічна радікулопатія С6 праворуч та S1 праворуч на фоні розповсюдженого остеохондрозу хребта, переважно шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузії С3-С6 та L5-S1 спондилодисциту L5-S1 з стійким корінцево-больовим та стійким вираженим м'язово-тонічним синдромом.
Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого №1885 від 20.03.2023, виданої КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" позивач пройшов експрес-тест на виявлення у нього антитіл до вірусної інфекції SARS-CoV-2, що спричиняє коронавірусну інфекцію COVID-19, за результатами якого він виявився позитивним (а.с. 11).
У зв'язку з цим у період з 20.03.2023 по 28.03.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні Відділення повітряно-крапельних інфекцій м. Полтава Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні з діагнозом: гостра респіраторна хвороба COVID-19 та ін, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №961 (а.с. 12).
З 05.04.2023 по 26.04.2023 ОСОБА_1 лікувався у стаціонарі КП «Полтавський госпіталь ВВ» з діагнозом: стан після перенесеної ВТ (20.01.23) МВТ ВОСП МТ задньої поверхні шиї, СПО (24.01.23) (де рік виправлено ручкою - прим.суду) видалення уламків. Остеохондроз шийного поперекового відділу хребта, протрузії L3-L4, L4-L5, L5-S1 МХД, спондилодисцит L5-S1 МХД з радикулопатією С5, С6 праворуч, правобічною радикулопатією L5, S1 стійким больовим, м'язевотонічним синдромами, вираженим порушенням статико-динамічної функції попереково-крижового відділу хребта, що відображено у виписці з медичної карти стаціонарного хворого №663 від 26.04.2023 (а.с. 13).
Крім того, у період з 25.07.2023 по 08.09.2023 позивач лікувався стаціонарно в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради. Як свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4278, діагноз ОСОБА_1 : тривожний розлад органічного походження внаслідок перенесених МВТ 24.01.2023 зі стійким та вираженим тривожно-дипресивним синдромом затяжного перебігу, з виходом в медикаментозну компенсацію. Заїкання помірного ступеня.
За змістом довідки Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 06.10.2023 №5969 (а.с. 16) позивачу поставлено діагноз: післятравматична двобічна С4, С6 радікулопатія, з помірним порушенням функції обох верхніх кінцівок, внаслідок мінно-вибухової травми (24.01.2023), вогнепального осколкового сліпого поранення м'яких тканин задньої поверхні шиї. Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення (20.01.2023) м'яких тканин задньої поверхні шиї у вигляді рубця. Наслідки мінно-вибухової травми (20.01.2023), акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості. Стійке пониження слуху при сприйнятті шепітної мови на відстані 4,0 м на праве вухо та 3,8 м на ліве вухо... Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 поранення кваліфікуються як легкі... На підставі статті 76Б, 23Б, 14Б, 41В, 40В, 38В, 39Г, 53В, 52Г графи ІІ Розкладу хвороб, графи_ТДВ обмежено придатний до військової служби.
Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з отриманням бойового поранення, внаслідок якого він перебував на безперервному стаціонарному лікуванні у період з 25.01.2023 по 06.10.2023, він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 постанови КМ №168 від 28.02.2022. Однак, як вважає позивач, відповідачем з лютого 2023 року додаткова винагорода нараховувалася та виплачувалася у меншому розмірі, на підтвердження чого ОСОБА_1 надає довідку про доходи, видану в/ч НОМЕР_1 б/н і б/д (а.с. 20), відповідно до якої сума нарахованих доходів за посадою в розрахунковому періоді становила: січень 2023 р. - 75515,81 грн, лютий 2023 р. - 92053,15 грн, березень 2023 р. - 21657,98 грн, квітень 2023 р. - 64973,94 грн, травень 2023 р. - 21657,98 грн, червень 2023 р. - 21657,98 грн, липень 2023 р. - 21657,98 грн, серпень 2023 р. - 21657,80 грн, вересень 2023 р. - 15229,10 грн, жовтень 2023 р. - 16872,18 грн, листопад 2023 р. - 20762,50 грн, грудень 2023 р. - 20762,50 грн.
Такі дії відповідачів, на думку позивача, є протиправними, оскільки порушують його законні права, гарантовані постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
З цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову спірним оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII).
Частинами першою-третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і дотепер.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (у даному випадку - це момент отримання позивачем травми 24.01.2023), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пункт 1 Постанови №168, крім іншого, передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання питань виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України були видані директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, які доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022).
В подальшому, з метою врегулювання питань виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (діяло з 01.06.2022), пунктом 7 якого, серед іншого, визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (надалі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).
У Довідці обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Спір у цій справі стосується з'ясування обставин наявності/відсутності ознак бездіяльності відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, за період з 25.01.2023 по 06.10.2023 за час перебування на стаціонарному лікуванні та за час перебування у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, яке позивач отримав 24.01.2023.
Аналізуючи обставини виплати спірної винагороди ОСОБА_1 , суд з'ясував наступне.
Як встановлено cудом з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.06.2023 №628, виданої на підставі наказу в/ч НОМЕР_2 №28 від 06.03.2023, ОСОБА_1 24.01.2023 отримав поранення: МВТ (24.01.23) ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї за обставин, пов'язаних із захистом Батьківщини, під час виконання бойового завдання з відбиття наступу супротивника в районі проведення бойових дій по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області (а.с. 19).
Тож факт отримання ОСОБА_1 поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, підтверджено документом, який передбачений Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.
Як вже з'ясовано судом вище, у подальшому позивач у період з 25.01.2023 по 27.01.2023 проходив стаціонарне лікування поранення, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №2935 від 27.01.2023, виданої КНП "МКЛ № 4" ДМР (а.с. 6).
Після цього позивач проходив стаціонарне лікування у травматологічному відділенні у КП "Криворізька міська лікарня № 1" ДОР" у період з 27.01.2023 по 20.02.2023 із діагнозом: "ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї. СПО (24.01.2023 - видалення уламків)", що підтверджується випискою №254 від 20.02.2023 (а.с. 9).
У відзиві в/ч НОМЕР_2 представник наполягає на тому, що ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн у зв'язку з отриманим ним пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні, за період з 24.01.2023 по 20.03.2023, тобто пропорційно з дня отримання позивачем поранення і його лікування, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 06.03.2023 №28, а також випискою із медичної картки стаціонарного хворого №2935 від 27.01.2023, виданої КНП "Міська клінічна лікарня №4" Дніпропетровської міської ради та випискою №254 від 20.02.2023, виданою КП "Криворізька міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради.
Факт виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн у зв'язку з отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, під час перебування на стаціонарному лікуванні за період з 24.01.2023 по 20.02.2023 відповідач підтверджує довідкою в/ч НОМЕР_1 від 16.12.2024 №1526/9/2514 про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення колишньому старшому стрільцю стрілецької роти в/ч НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 по 30.04.2024 (а.с. 105).
Спростувати факт виплати спірної додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн за період стаціонарного лікування з 24.01.2023 по 20.02.2023 позивач не спромігся.
За таких обставин, враховуючи очевидний факт виплати з боку в/ч НОМЕР_1 на користь позивача за період з 24.01.2023 по 20.02.2023 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн пропорційно часу участі у діях та заходах, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у цій частині.
З приводу обставин подальшого стаціонарного лікування ОСОБА_1 по 06.10.2023 включно суд вже встановив, що позивач знову був госпіталізований до КП "1-а міська клінічна лікарня", де проходив стаціонарне лікування у період з 08.03.2023 по 17.03.2023 із діагнозом: "Вертеброгенна компресійно-ішемічна радікулопатія С6 праворуч та S1 праворуч на фоні розповсюдженого остеохондрозу хребта, переважно шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузії С3-С6 та L5-S1 спондилодисциту L5-S1 з стійким корінцево-больовим та стійким вираженим м'язово-тонічним синдромами", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1595 від 17.03.2023 (а.с. 10).
Далі, згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1885 від 20.03.2023, виданої КП "1-а міська клінічна лікарня" ПМР, позивач пройшов експрес-тест на виявлення у нього антитіл до вірусної інфекції SARS-CoV-2, що спричиняє коронавірусну інфекцію COVID-19, за результатами якого він виявився позитивним (а.с. 11).
У зв'язку з цим позивача одразу було госпіталізовано до Відділення повітряно-крапельних інфекцій КП "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської ОДА", де ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування захворювання у період часу з 20.03.2023 по 28.03.2023 з основним діагнозом: "Гостра респіраторна хвороба COVID-19, вірус ідентифікований, перебіг середньої тяжкості. Гострий бронхіт, ЛН 0-1 ступеня...", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №961 від 28.03.2023 (а.с. 12).
Згодом позивач проходив стаціонарне лікування у період з 05.04.2023 по 26.04.2023 в КП "Полтавський госпіталь ВВ" із діагнозом 2Стан після перенесеної ВТ (20.01.2023) МВТ ВОСП МТ задньої поверхні шиї СПО (24.01.23 - рік виправлено кульковою ручкою) видалення уламків. Остеохондроз шийного, поперекового відділу хребта, протрузії L3-L4, L4-L-5, L5-S1 МХД, спондилодисцит L5-S1 МХД з радикулопатією С5, С6 праворуч, правобічною радикулопатією L5, S1 стійким больовим, м'язевотонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції попереково-крижового відділу хребта.», що підтверджується випискою №663 від 26.04.2023 (а.с. 13).
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4278 від 08.09.2023, наданої КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" (а.с. 14-15), позивач проходив стаціонарне лікування у період з 25.07.2023 по 08.09.2023 із діагнозом: "Тривожний розлад органічного походження внаслідок перенесених МВТ 24.01.2023 зі стійким вираженим тривожно-депресивним синдромом затяжного перебігу, з виходом в медикаментозну компенсацію. Заїкання помірного ступеню".
З аналізу наведених виписок слідує, що позивач стаціонарно лікував у період з:
- 08.03.2023 по 17.03.2023 вертеброгенну компресійно-ішемічну радікулопатію та ін.;
- 20.03.2023 по 28.03.2023 гостру респіраторну хворобу COVID-19...;
- 05.04.2023 по 26.04.2023 стан (а не поранення) після перенесеної ВТ (20.01.2023) МВТ ВОСП МТ задньої поверхні шиї СПО;
- 25.07.2023 по 08.09.2023 тривожний розлад органічного походження внаслідок перенесених МВТ 24.01.2023.
Всі вищеперелічені діагнози не узгоджуються з діагнозом, зазначеним у довідці про обставини поранення ОСОБА_1 , оскільки лікування радикулопатії, ГРХ COVID-19 та тривожного розладу позивач помилково ототожнює з лікуванням поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, яке той отримав 24.01.2023.
Тож надані сторонами у справі докази не підтверджують обставин безперервного перебування позивача у період з 21.02.2023 по 06.10.2023 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я саме для лікування отриманого поранення (МВТ - 24.01.2023, ВОСП м'яких тканин задньої поверхні шиї).
Доказів перебування у відпустці для лікування після поранення позивач взагалі не надав, відповідачі з цього приводу також нічого не повідомили, у зв'язку з чим суд констатує висновок, відповідно до якого позивач не відбував у відпустку саме для лікування поранення.
До того ж, як встановлено судом вище, згідно з довідкою Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 06.10.2023 №5969 (а.с. 16) отримані 24.01.2023 позивачем поранення кваліфікуються як легкі.
Тож у будь-якому випадку позивач не набуде права на спірну виплату навіть за наявності доказів відбуття у відпустку для лікування, оскільки за умовою пункту 1 Постанови №168 право на виплату набувають особи, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відтак підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168 виходячи з розрахунку до 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини у період з 21.02.2023 по 06.10.2023 відсутні, тоді як період лікування позивача з 24.01.2023 по 20.02.2023 оплачений пропорційно до кількості днів його перебування на стаціонарі.
З огляду на вищевикладене суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.
Враховуючи факт залишення позову без задоволення підстави для розподілу судових витрат відсутні, позивач таких не поніс.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/3382/24- залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_5 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун