22 січня 2025 р. № 400/7333/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 06.02.2024 по 23.04.2024.
-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 06.02.2024 по 23.04.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому протиправно не виплатили додаткову грошову винагороду в сумі 100 000 грн. за спірний період відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Ухвалою від 07.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та витребувано у сторін додаткові докази.
Відповідач надав суду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2024 № 1873 призначено службове розслідування за фактом неповернення з відпустки для лікування старшого солдата ОСОБА_2 , а також призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцю. В результаті службового розслідування факт незконної відсутності на службі старшого солдата ОСОБА_2 підтвердився. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 № 2582 зобов'язано начальника фінансово-економічної служби не виплачувати грошове забезпечення старшому солдату ОСОБА_3 з 21.04.2024. Оскільки станом на момент відправки відзиву на позовну заяву військовослужбовець до розташування підрозділу не повернувся, виплата грошового забезпечення йому не відновлювалася. Крім того, позивачем подано довідку військово-лікарської комісії від 22.03.2024 №340, у якій зазначено, що отримане поранення пов'язане із військовою службою, однак інформації про те, що воно пов'язане із захистом Батьківщини - немає.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов наступного висновку.
Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , на яку був призваний за мобілізацією з серпня 2022, зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 з 06.09.2022.
Під час проходження військової служби, солдат позивач отримав бойову травму, а саме під час виконання бойового завдання 06.02.2024 на території Донецької області, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). У довідці зазначено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією, під час безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі ведення бойових дій. Під час отримання травми перебував в засобах індивідуального захисту (каска, бронежилет). В стані алкогольного та наркотичного сп'яніння не перебував.
У зв'язку з отриманням бойової травми позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
У період з 23.03.2024 по 21.04.2024 перебував у відпустці для лікування, що не заперечується відповідачем.
Позивач вважає, що йому мала нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 06.02.2024 по 23.04.2024. Тому, звернувся до суду з даним позовом.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011 -XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 від 28.02.2022, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально- виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абзаців 3 - 4 пункту 1 Постанови КМУ № 168від 28.02.2022, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у період з 06.02.2024 по 21.04.2024, а не як зазначає позивач до 23.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , тому має право на нарахування та отримання додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою № 168, за ці періоди в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікувального закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 06.02.2024 по 21.04.2024.
Посилання відповідача на службове розслідування та припинення виплати позивачу грошового забезпечення судом до уваги не приймаються, оскільки ці події мали місце після спірного періоду, а саме після 21.04.2024, як зазначає сам відповідач «Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2024 № 1873 призначено службове розслідування за фактом неповернення з відпустки для лікування старшого солдата ОСОБА_2 , а також призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцю. В результаті службового розслідування факт незконної відсутності на службі старшого солдата ОСОБА_4 підтвердився. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 № 2582 зобов'язано начальника фінансово-економічної служби не виплачувати грошове забезпечення старшому солдату ОСОБА_5 з 21.04.2024...».
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином позов належить задовольнити частково.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. 2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме за період 06.02.2024 по 21.04.2024.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме за період 06.02.2024 по 21.04.2024.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов