справа №380/1070/25
з питань забезпечення позову
22 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) заяву ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом від 21.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його підпорядкованого підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно не розгляду заяви від 12.11.2024 про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву від 12.11.2024 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 01.10.1980 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворою матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_1 також подав заяву від 21.01.2025 про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його підпорядкованого підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії спрямовані на організацію та проведення призову на військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заявник повідомляє, що є військовозобов'язаним. Оскільки відповідач залишив без уваги його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації, то має можливість призвати ОСОБА_1 до лав Збройних Сил України. Заявник стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду може бути утруднене або навіть в окремих випадках буде неможливо виконати рішення суду.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:
статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо (1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю або (2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: - зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Водночас не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України). При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Оцінюючи доводи заявника щодо бажаного для нього способу забезпечення майбутнього адміністративного позову суд керується такими мотивами:
ОСОБА_1 не надав суду належних та достатніх доказів того, що існує будь-яка загроза його охоронюваним законом правам та не назвав прав, які планує захищати у судовому порядку, адже призов особи на військову службу за мобілізацією є виконанням особою конституційного обов'язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а відстрочка від призову є відтермінуванням виконання цього обов'язку (за наявності визначених законом підстав), а не «правом» особи.
ОСОБА_1 не додав до заяви доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 чи його підрозділи вживають заходів для призову заявника на військову службу за мобілізацією (напр., викликав повісткою для проходження ВЛК, для призову тощо), тому твердження ОСОБА_1 про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за його майбутнім позовом є голослівним (нічим не підтвердженим).
Більше того, у випадку підтвердження обґрунтованості позовних вимог (вирішується за наслідками розгляду спору по суті) бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 №11 щодо вирішення заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не означає автоматичного призову заявника на військову службу та набуття ним статусу військовослужбовця. Набуттю заявником цього статусу передує низка юридично значимих дій/рішень, щонайменше (1) виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , (2) проходження ВЛК та визнання особи придатною до проходження військової служби, (3) прийняття керівником РТЦК та СП рішення про призов особи на військову службу з огляду на доцільність прийняття такого рішення (з урахуванням військово-облікової спеціальності особи, віку, стану здоров'я тощо) та скерування до військової частини, (4) прийняття командиром військової частини рішення про зарахування особи до списків особового складу.
Заборона призову особи на військову службу можлива шляхом зупинення дії рішення про призов особи за мобілізацією - за умови, що таке буде прийняте. За таких обставин забезпечення позову щодо бездіяльності відповідача стосовно прийняття рішення за заявою про надання особі відстрочки шляхом заборони ТЦК та СП вчиняти дії щодо призову на військову службу в принципі не допускається на підставі норми пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України. Отже, заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
З огляду на висновок суду по суті заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову витрати на сплату судового збору за подання цієї заяви слід покласти на заявника.
Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21.01.2025 про забезпечення позову.
Судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову відповідно до квитанції від 20.01.2025, покласти на заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складення ухвали.
Суддя Москаль Р.М.