справа № 380/26091/24
з питань забезпечення позову
21 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить:
- визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно проведення ОСОБА_1 медичного огляду військово-лікарською комісією;
- визнати протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , оформлене довідкою № 2666407 від 01.11.24.
Після подання позовної заяви 07.01.2025 представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби і виконання бойових наказів в зону бойових дій чи інших бригад та батальйонів до набрання законної сили рішення суду у справі.
В обґрунтування заяви посилається на наступне. Позивач зазначає, що 03.01.2024 в медичній частині в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ОСОБА_1 подав рапорт про необхідність направлення до ВЛК для визначення його стану придатності до військової служби. Однак, безпосередній командир, якому ОСОБА_1 по команді передав рапорт, повідомив, що рапорт буде розглянуто протягом двох місяців, а тому його можуть перемістити разом з частиною в район проведення бойових дій, не зважаючи на відсутність пройденої базової підготовки та висновку ВЛК. Враховуючи те, що службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 була порушена процедура проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої було прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, яке б в подальшому слугувало прийняттю рішення про направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, при тому, що особа має проблеми зі здоров'ям, на даний період часу є загроза переміщення до іншої військової частини та направлення ОСОБА_1 в зону активних бойових дій, що передбачає надання йому зброї і знаходження в середовищі, що може спонукати до некерованих дій та спричинення шкоди, як собі, так і іншим військовослужбовцям, тобто істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду та здійснити ефективний захист прав і відновити інтереси ОСОБА_1 . Зважаючи на вищенаведене, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення пред'явленого ним позову, зумовить необхідність докладати значні зусилля для поновлення цих прав у спірних правовідносинах або навіть може призвести до незворотних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суддя розглядає заяву ОСОБА_1 без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
В зв'язку з перебуванням судді Потабенко В.А. у відпустці, розгляд справи здійснюється 21.01.2025.
Надаючи оцінку доводам заявника про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суддя враховує наступне.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно проведення ОСОБА_1 медичного огляду військово-лікарською комісією та визнати протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , оформлене довідкою № 2666407 від 01.11.2024.
Натомість, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 та направляти ОСОБА_1 для проходження військової служби і виконання бойових наказів в зону бойових дій чи інших бригад та батальйонів до набрання законної сили рішенням суду у справі.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 150 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Отже, посилаючись на вищенаведене, зважаючи на предмет позовних вимог, а також на те, що військова частина НОМЕР_1 не є відповідачем у справі та її дії не оскаржуються, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.
При цьому, обставини щодо правомірності/неправомірності дій та рішень відповідача, на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Необхідно також зазначити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Так, заява про забезпечення позову містить тільки загальні покликання на протиправність дій щодо призову позивача на військову службу, проте суду не надано жодних доказів протиправності дій, рішень чи бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , не залучено її відповідачем у справі та не надано достатніх доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Варто звернути увагу, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у тому числі й на час розгляду заяви про забезпечення позову.
Так, ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено п. 10 згідно із Законом України "Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці" № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходів забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Як зазначено вище, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони переміщення позивача до іншого місця служби або військової частини під час дії воєнного стану.
У свою чергу, переміщення військовослужбовця з однієї військової частини до іншої здійснюється на підставі розпорядчого документа командира, це - наказ чи розпорядження.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене відсутні передбачені ч. 1 ст. 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України,
ухвалив:
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Потабенко В.А.