про повернення позовної заяви
22 січня 2025 рокусправа № 380/403/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 15.12.2022 по 07.03.2023, з 18.04.2023 по 18.05.2023, 24.10.2023 по 29.11.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 15.12.2022 по 07.03.2023, з 18.04.2023 по 18.05.2023, 24.10.2023 по 29.11.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 14.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав заяву, у якій просив вважати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви. В обгрунтування поважності причин попуску строку звернення представник зазначає, що положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено що строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня. коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивач звертає увагу, що відповідь відповідача була надана 09.12.2024, відповідно тримісячний строк звернення до суду в межах ст.233 КЗпП України спливає 09.03.2025. Стверджує, що позивач звернувся до суду в межах тримісячного строку з дати отримання відповіді на запит, а саме з дати коли йому стало відомо про порушення його права на отримання всіх належних виплат.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди за період: з 15.12.2022 по 07.03.2023, з 18.04.2023 по 18.05.2023 з 24.10.2023 по 29.11.2023.
Варто зауважити, що виплата додаткової грошової винагороди військовослужбовцям проводиться у місяць за попередній місяць служби. Таким чином, датою виникнення спірних правовідносин є:
- за період з15.12.2022 по 07.03.2023 - у квітні 2023 року (коли позивач мав отримати грошове забезпечення);
- за період з 18.04.2023 по 18.05.2023 - у червні 2023 року;
- за період з 24.10.2023 по 29.11.2023 - у грудні 2023 року.
У заяві про усунення недоліків позивач стверджує, що він звернувся до суду в межах тримісячного строку з дати отримання відповіді на запит.
Розглядаючи питання початку перебігу строку судом враховано таке.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.9-13 Розділу ХХХIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
З аналізу наведених норм слідує, що виплата додаткової винагороди здійснюється за минулий місяць у поточному.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що перебіг строку звернення до суду у спірних правовідносинах починається з наступного дня після отримання військовослужбовцем грошового забезпечення у поточному місяці за минулий.
Відтак, строк звернення до суду із вимогами щодо нарахування та виплату додаткової винагороди за спірні періоди сплив у липні 2023 року, у вересні 2023 року та у березні 2024 року.
Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише у січні 2025 року, майже через десять місяців після того коли повинен був дізнатися про порушення свого права на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн.
Щодо твердження позивача про те, що йому стало відомо про порушення свого справа на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн після отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 - 09.12.2024, необхідно зазначити наступне.
Оскільки про невірне нарахування додаткової винагороди позивач мав дізнатися після отримання грошового забезпечення в наступному місяці, тому позивач не був позбавлений права звернення до відповідача із вимогою нарахувати належні суми.
Проте, вчиняти дії щодо захисту його порушеного права позивач почав лише 28.11.2024 (дата звернення до відповідача із заявою), тобто через 8 місяців після граничного строку звернення до суду .
Відтак, суд не приймає посилання представника позивача на отримання відповіді військової частини НОМЕР_2 як на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Інших причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України, представником позивача не зазначено. Також не наведені обставини, які можуть бути судом враховані для поновлення строку звернення до суду, як то перебування на лікуванні, проходження військової служби тощо.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна