справа №380/21672/24
провадження №П/380/21894/24
22 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 24.01.2020 по день фактичного розрахунку 23.09.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 24.01.2020 по день фактичного розрахунку по 23.09.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у адміністративній справі №440/6856/22.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року поновлено провадження у справі №380/21672/24.
Представник відповідача подала клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №83380 від 11.11.2024). В обґрунтування заяви вказує на те, що на день виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення та на день закінчення військової служби 23.01.2020 року, ОСОБА_1 , спору між позивачем та НОМЕР_4 прикордонним загоном щодо виплачених сум не було.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач звернувся до суду через 4 роки 9 місяців з моменту виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення. Остаточною датою проходження військової служби вважати 23.01.2020 року.
Таким чином, позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту виключення зі списку особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а до Львівського окружного адміністративного суду з позовом звернувся (2024 році), тобто через 4 роки 9 місяців (обґрунтувань поважності пропуску в позові не зазначено)
З урахуванням наведеного позов заявлено поза межами місячного строку.
При розгляді клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд погоджується із твердженнями відповідача, відповідно до яких у спірному випадку, є застосовним місячний строк звернення до адміністративного суду.
Водночас, суд звертає увагу відповідача, що предметом позову у цій справі є зобов'язання відповідача виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за час несвоєчасного розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів, зумовленої теж несвоєчасним розрахунком при звільненні.
Зазначений предмет позову пов'язаний із моментом здійснення відповідачем повного розрахунку із позивачем виплатою грошового забезпечення на виконання рішення суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №380/5169/23 відповідач 24.09.2024 року здійснив донарахування та виплату грошового забезпечення на загальну суму 107152,98 грн. з врахуванням податків і зборів, а саме: грошова допомога на оздоровлення, індексація, щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі - 56329,94 грн. та компенсація втрати частини доходів в розмірі - 50823,04 грн.).
Отже, суд вважає, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів, у зв'язку із ненарахуванням та невиплатою середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, позивач дізнався з моменту здійснення відповідачем повного розрахунку із позивачем.
Враховуючи те, що після здійснення відповідачем повного розрахунку із позивачем останній звернувся до суду 21.10.2024, тобто у межах місячного строку, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними.
За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Суддя Кухар Н.А.