21 січня 2025 рокусправа № 380/7505/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.12.2023 №103750007010 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту “б» частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 16.09.2023, зарахувавши до трудового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 04.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023 та зарахувавши до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту “б» частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 16.09.2023, зарахувавши до трудового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 04.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023 та зарахувавши до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985.
В обґрунтування позову зазначив те, що 04.12.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ), та статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, однак рішенням відповідача-2 від 07.12.2023 № 103750007010 повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про навчання не повний (відсутня дата видачі диплому), а також за доданими документами до пільгового стажу не зараховано: періоди роботи згідно довідки №21 від 01.12.2023, оскільки посада (електрогазозварник) відсутня у переліку посад, відповідно до постанови чинної у період роботи, довідка не містить підсумку пільгового стажу, відсутні відомості про перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітку, відсутній підпис спеціаліста кадрів; період роботи згідно з довідкою №1/2-712 від 12.09.2023, оскільки посада, яка зазначена у довідці та трудовій книжці, відсутня у переліку посад згідно з постановою, чинною у період роботи, також відсутні відомості про перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітку; період роботи відповідно до архівної довідки № 05-10/54 від 01.09.2023, оскільки ВАТ "Ржищівський завод "Радіатор" ліквідовано 09.12.2003. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові зарахувати до трудового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 04.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023; період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985. Тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 30451 від 19.04.2024), в якому проти позову заперечив. Зазначив, що за результатами розгляду документів позивача щодо призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 07.12.2023 прийнято рішення № 103750007010 про відмову у призначенні пенсії. Загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 35 років 01 місяць 15 днів. Пільгового стажу роботи за Списком № 2 не визначено. При аналізі поданих документів до страхового стажу не зараховано період навчання згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис № 1 про навчання є неповним (відсутня дата видачі диплома). Повідомив, що для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивачу слід надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів, або документ про освіту. Вказав, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: відповідно до довідки № 21 від 01.12.2023, виданої ТОВ “КСМ-Груп», оскільки посада “електрогазозварник» відсутня у переліку професій згідно постанови, чинної на момент роботи позивача. Довідка не містить підсумку пільгового стажу, відсутня інформація про перебування чи неперебування у відпустках без збереження заробітної плати, відсутні дані про проведення атестації робочого місця. Крім того, зазначив, що довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Додаток № 5), зокрема, така довідка має бути підписана керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером (у довідках відсутні посада та підпис начальника відділу кадрів).Також встановлено, що у періоди, зазначені у довідці, згідно записів № 17 - № 18 трудової книжки з 01.04.2013 по 31.05.2017 зазначено іншу роботу (молодший обслуговуючий персонал у Боярському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті), тому слід підтвердити повну зайнятість на пільговій роботі; згідно з довідкою № 1/2-712 від 12.09.2023, виданої КП Виконавчого органу Київради “Київтеплоенерго», оскільки посада позивача відсутня у переліку професій, що передбачені постановою, чинною на момент роботи позивача. Довідка не містить інформації про перебування чи неперебування у відпустках без збереження заробітної плати; відповідно до архівної довідки № 05-10/54 від 01.09.2023, оскільки ВАТ “Ржищівський завод “Радіатор» ліквідовано 09.12.2003. Для зарахування до пільгового стажу вказаного періоду роботи позивачу слід надати рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Стверджує, що функції щодо розгляду заяви про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вичерпано.
Повідомив, що відповідно до пункту 1 статті 114 розділу XIV-1 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Зазначив, що відповідно до пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком подаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 та пунктом 23 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 № 1231/13105 (далі - Порядок 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Вказав, що пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджено постановами Кабінету Міністрів України.
Також зазначив, що право на пенсію за віком на пільгових умовах залежить від того, чи працівник займав посаду на виробництві, чи виконував роботу, пов'язану із шкідливими і важкими умовами праці, яка має точно відповідати посаді, передбаченій Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинним на період такої роботи особи. Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (списки чинні з 16.01.2003 по 02.08.2016) розділу XXXIII Загальні професії (у всіх галузях господарства) передбачено професії: електрогазозварників, зайнятих різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварник ручного зварювання. Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету' Міністрів України від 24,06.2016 № 461 розділу XXXIII Загальні професії (у всіх галузях господарства) передбачено професії: електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.07.1985 ОСОБА_1 :
- з 01.09.1982 по 16.07.1985 навчався у Ржищівському середньому ПТУ № 14;
- з 19.07.1985 прийнятий в ремонтно-механічну дільницю слюсарем-ремонтником 3 розряду у Ржищівський завод «Радіатор»;
- з 18.10.1985 звільнений у зв'язку з призовом в радянську армію на дійсну службу;
- з 02.11.1985 по 30.11.1988 - служба у радянській армії;
- з 21.12.1988 прийнятий на посаду слюсаря-ремонтника на гарячих ділянках робіт 4 розряду в ремонтно-монтажній бригаді ливарного цеху у Ржищівський завод «Радіатор»;
- з 28.07.1994 проведена атестація робочих місць, це робоче місце підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення;
- 14.08.1995 звільнений у зв'язку з переведення на птахофабрику;
- з 18.08.1995 прийнятий на роботу електрозварником, слюсарем 4 розряду у птахофабрику «Васильківська»;
- 20.05.1997 рішенням кваліфікаційної комісії встановлено 5 розряд електрозварника;
- з 29.11.2000 звільнений з роботи за власним бажанням;
- з 14.02.2003 прийнятий електрогазозварником 5го розряду у виробничо-диспетчерську службу ЗАТ «Гідроінжбуд»;
- з 23.06.2005 звільнений за власним бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України;
- з 18.07.2005 прийнятий на роботу в РЕВМ № 5 Управління експлуатації водопровідних мереж електрогазозварником 5 розряду у ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»;
- з 18.07.2006 звільнений з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням;
- з 01.02.2007 прийнятий на роботу на посаду електрогазозварника у ПКВП «Метпромсервіс»;
- з 07.03.2008 звільнений з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням;
- з 01.04.2013 прийнятий на посаду молодшого обслуговуючого персоналу у Боярський міжміський навчально-виробничий комбінат;
- з 31.05.2017 звільнений з роботи згідно зі статтею 38 КЗпП України за власним бажанням;
- з 04.01.2011 прийнятий на слюсарем-ремонтником будівельно-монтажної дільниці № 3 за сумісництвом у ТОВ «КСМ-ГРУП»;
- з 01.11.2011 переведений електрогазозварником цієї ж дільниці;
- з 13.02.2018 звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України;
- з 15.02.2018 прийнятий електрогазозварником у ТОВ «Гідроінжбуд»;
- з 31.12.2018 звільнений за угодою сторін згідно з ч. 1 ст. 36 КЗпП України;
- з 14.01.2019 прийнятий електрогазозварником будівельно-монтажної дільниці №3 у ТОВ «КСМ-ГРУП»;
- з 02.05.2019 звільнений за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України;
- з 13.05.2019 прийнятий на посаду електрогазозварника № 5 п'ятого розряду дільниці з ремонту теплових мереж № 1 аварійно-відновлювальної служби у Комунальному підприємстві «Київтеплоенерго»;
- з 21.01.2021 переведений на посаду електрогазозварника 5 розряду дільниці з ремонту теплових мереж № 2 аварійно-відновлювальної служби у Комунальному підприємстві «Київтеплоенерго».
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 04.12.2023 у якій просив призначати йому пенсію за віком.
Рішенням Головного управління України у Львівській області № 103750007010 від 07.12.2023 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Вказаним рішенням зазначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених посадах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Встановлено, що вік заявника: 56 років 02 місяців 19 днів, страховий стаж особи становить - 35 років 01 місяць 15 днів; пільговий стаж (Список № 2) особи не визначено.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період навчання згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки запис № 1 про навчання є неповним (відсутня дата видачі диплома). Повідомлено, що для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивачу слід надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів, або документ про освіту.
До пільгового стажу не зараховано:
- періоди роботи відповідно до довідки № 21 від 01.12.2023, оскільки посада (електрогазозварник) відсутня у переліку професій згідно з постановою, чинною у період роботи, довідка не містить підсумку пільгового стажу, відсутні відомості про перебування чи неперебування у відпустках без збереження заробітку, відсутній підпис спеціаліста кадрів. Для зарахування необхідно дооформити довідку згідно зауважень. Також відсутні дані про атестацію робочих місць підприємством. Додатково повідомляємо, що у періоди роботи зазначених у довідці, згідно відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 з 01.04.2013 по 31.05.2017 наявна інша робота, тому необхідно підтвердити повну зайнятість, на пільговій роботі;
- період роботи відповідно до довідки №1/2-712 від 12.09.2023, оскільки посада, яка зазначена у довідці та трудовій книжці, відсутня у переліку посад згідно постанови, чинної у період роботи, також відсутні відомості про перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітку;
- період роботи згідно архівної довідки № 05-10/54 від 01.09.2023, оскільки ВАТ "Ржищівський завод “Радіатор» ліквідовано 09.12.2003. Для зарахування до пільгового стажу необхідно надати рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Згідно з порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 № 1231/13105: підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Вищевказаним рішенням встановлено, що право на пенсійну виплату на пільгових умовах згідно з поданими документів відсутнє. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів з 16.09.2027 (за віком відповідно до ст. 26 Закону України № 1058).
Позивач не погодився із рішенням відповідача-2 від 07.12.2023 №103750007010, вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 04.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023 підлягають зарахуванню до пільгового трудового стажу за Списком № 2, а період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985 - до загального страхового стажу, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
У постанові від 18.02.2020 у справі № 1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що «пенсія за віком» - це свого роду «державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.
Суд зазначає, що зазначений правовий висновок необхідно розповсюдити також і на «пенсії за віком на пільгових умовах».
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах.
09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
03.10.2017 Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Судом встановлено, що рішенням Головного управління України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 103750007010 від 07.12.2023 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Вказаним рішенням за результатами розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період навчання згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки запис № 1 про навчання є неповним (відсутня дата видачі диплома). Повідомлено, що для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивачу слід надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів, або документ про освіту.
До пільгового стажу не зараховано:
- періоди роботи відповідно до довідки № 21 від 01.12.2023, оскільки посада (електрогазозварник) відсутня у переліку професій згідно з постановою, чинною у період роботи, довідка не містить підсумку пільгового стажу, відсутні відомості про перебування чи неперебування у відпустках без збереження заробітку, відсутній підпис спеціаліста кадрів. Для зарахування необхідно дооформити довідку згідно зауважень. Також відсутні дані про атестацію робочих місць підприємством. Додатково повідомляємо, що у періоди роботи зазначених у довідці, згідно відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 з 01.04.2013 по 31.05.2017 наявна інша робота, тому необхідно підтвердити повну зайнятість, на пільговій роботі;
- період роботи відповідно до довідки №1/2-712 від 12.09.2023, оскільки посада, яка зазначена у довідці та трудовій книжці, відсутня у переліку посад згідно постанови, чинної у період роботи, також відсутні відомості про перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітку;
- період роботи згідно архівної довідки № 05-10/54 від 01.09.2023, оскільки ВАТ "Ржищівський завод “Радіатор» ліквідовано 09.12.2003. Для зарахування до пільгового стажу необхідно надати рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637), у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 21.02.2020 у справі № 291/99/17.
Також суд зазначає, що за приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі Ілашку та інші проти Молдови та Росії, ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдавської Республіки Придністров'я. Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах Пічкур проти України, Ілашку та інші проти Молдови та Росії як джерело права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Однак, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача на підприємстві у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами, які дають права для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Записи про спірний період роботи засвідчений відповідними печатками.
Пунктом 9 Порядку № 383 встановлено, що пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються, зокрема, за Списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1, а інша в Списку № 2.
Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує наявність у позивача достатнього загального стажу та досягнення позивачем віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а, отже, спірним є наявність у позивача стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Як встановив суд, ОСОБА_1 з 21.12.1988 прийнятий на посаду слюсаря-ремонтника на гарячих ділянках робіт 4 розряду в ремонтно-монтажній бригаді ливарного цеху у Ржищівський завод «Радіатор» та звільнений з цієї посади 14.08.1995; з 01.11.2011 переведений електрогазозварником дільниці № 3 у ТОВ «КСМ-ГРУП» та з 13.02.2018 звільнений з посади; з 14.01.2019 прийнятий електрогазозварником будівельно-монтажної дільниці № 3 у ТОВ «КСМ-ГРУП» та 02.05.2019 звільнений з посади; з 13.05.2019 прийнятий на посаду електрогазозварника № 5 п'ятого розряду дільниці з ремонту теплових мереж № 1 аварійно-відновлювальної служби у Комунальному підприємстві «Київтеплоенерго», а з 21.01.2021 переведений на посаду електрогазозварника 5 розряду дільниці з ремонту теплових мереж № 2 аварійно-відновлювальної служби у Комунальному підприємстві «Київтеплоенерго».
В зазначені періоди роботи позивача чинними були:
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. Професія електрогазозварника (зазначена у довідках № 21 від 01.12.2023, №1/2-712 від 12.09.2023) віднесена до професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 (розділ XXXIII «Загальні професії», підрозділ у всіх галузях господарства) постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 (розділ XXXIII «Загальні професії» позиція 23200000-19756 «Електрогазозварники, зайняті на різці та ручному зварюванні»); Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (розділ XXXIII «Загальні професії» позиція 23200000-19756 «Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки»); Списку № 2, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року (розділ XXXIII «Загальні професії» позиція 23200000-19756 «Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки»); Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 (розділ XXXIII «Загальні професії» «Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки»).
Отже, професія електрогазозварника внесена до Списку № 2 та, відповідно до пункту 3 Порядку № 383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні позивача до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії позивачем подана копія трудової книжки, в якій містяться записи про періоди роботи позивача електрогазозварника, а також посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, записи завірені підписом повноважних осіб та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства слідує, що використання норм Порядку № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
У свою чергу, позивачем надано трудову книжку, яка є єдиним і беззаперечним доказом, що останній має право на пенсію відповідно до вищезазначених правових норм чинного законодавства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17.
Суд звертає увагу на те, що з боку відповідача відсутні будь-які зауваження щодо правильності заповнення трудової книжки позивача чи наявності інших обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у достовірності зазначених у ній даних.
Ураховуючи викладене, та зважаючи на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства відсутня.
Судом також з матеріалів справи установлено, що право позивача на віднесення його трудового стажу за спірний період до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджено за результатами здійснення атестації робочого місця, що підтверджується наказами Комунального підприємства Виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» від 26.04.2018 № 44, від 31.07.2019 № 557, довідками Комунального підприємства Виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» від 12.09.2013 № 1/2-712, довідки ТОВ «КСМ-ГРУП», протоколом атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Ржищівському заводу «Радіатор».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спеціального стажу позивача повинен бути зарахований стаж за періоди його роботи: з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 01.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023.
З огляду на те, що трудова книжка позивача містить всі необхідних записи, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення позивача, періоди роботи позивача з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 01.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023 підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Отже, пільговий стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, становить понад 12 років і 6 місяців.
При цьому, щодо доводів відповідача-2 про те, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 у період з 01.04.2013 по 31.05.2017 наявна інша робота, тому необхідно підтвердити повну зайнятість, на пільговій роботі, суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Факт роботи ОСОБА_1 повний робочий день в ТОВ «КСМ-ГРУП» в період з 04.01.2011 по 13.02.2018 підтверджується довідкою ТОВ «КСМ-ГРУП» від 01.12.2023 № 21. Також вказаною довідкою підтверджується факт виконання роботи на посаді електрогазозварника (з 01.11.2011 по 13.02.2018), що дає право на пільгову пенсію по Списку № 2. Тому суд критично оцінює відповідні доводи відповідача-2.
Щодо не зарахування до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985 суд зазначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Як вже встановлено судом, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Відповідно до п. 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів. Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про навчання на денній формі навчання у період з 01.09.1982 по 16.07.1985 у ПТУ №14, зокрема, в трудовій книжці наявне посилання на відповідний атестат як на підставу внесення запису, він завірений підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином. Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про навчання та про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження періоду навчання позивача. Тому вказаний період навчання позивача з 01.09.1982 по 16.07.1985 підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач-2 протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, а тому рішення відповідача-2 від 07.12.2023 № 103750007010 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи положення Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні спірної пенсії, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
Як встановлено судом, ОСОБА_1 набув пенсійного віку 15.09.2022, а звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії та надав необхідні документи для перевірки й обчислення йому пенсії лише 04.12.2023, тому позивачу слід призначити пенсію саме з дати звернення до територіального органу ПФУ.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.
У даному випадку, відповідачем-2 не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
Також суд враховує, що у справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивачки про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 04.12.2023.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати призначену позивачу пенсію суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Відтак зазначена позовна вимога заявлена позивачем передчасно, оскільки оцінка факту виплати пенсії в майбутньому позивачу може бути надана лише після гіпотетичного припинення виплати пенсії позивачу пенсійним органом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з огляду на те, що права позивача порушені відповідачем-2, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500 Київська область м. Фастів вул. Андрія Саєнка 10; код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 103750007010 від 07.12.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту “б» частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 04.12.2023, зарахувавши до трудового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 21.12.1988 по 14.08.1995; з 04.11.2011 по 13.02.2018, з 14.01.2019 по 02.05.2019, з 13.05.2019 по 14.08.2023 та зарахувавши до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 16.07.1985.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур