21 січня 2025 рокусправа № 380/24980/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
скасувати постанову від 28.11.2024 ВП № 74200098 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у виконавчому провадженні ВП №74200098 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про накладення штрафу від 28.11.2024 протиправною, оскільки причини невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року у справі № 380/25317/23 є поважними. Судовим рішенням зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №С/7619 від 09.05.2023. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії по втраті годувальника. Позивач повідомив ОСОБА_1 , що для виконання судового рішення необхідно звернутись у відділ обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян та подати заяву про перехід з пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугою років. Позивач вважає, що відповідач неправомірно виніс постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення №74200098 від 28.11.2024. Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 08.01.2025 відкрито відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. з викликом (повідомленням) сторін
Судове засідання призначено на 16 січня 2025 о 13:30 год.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що 04.03.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження до відома та виконання. 04.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 25.06.2024 на адресу Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , якою повідомляється, що рішення суду в справі № 380/25317/23 не виконується. 12.11.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. винесення оскаржуваної постанови відбувалося в межах виконавчого провадження № 74200098 з виконання рішення суду в справі № 380/25317/23, що набрало законної сили. До боржника було доведено про наявність рішення суду, боржник попереджався про необхідність виконати судове рішення, однак вимог виконавчого документа не виконано, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання. Відповідач зазначив, що постанова про накладення штрафу від 10.09.2024 ВП № 74269736 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.01.2025 протокольною ухвалою суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №380/25317/23 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № С/7619, виданій 09.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.05.2023 № С/7619 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
04.03.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження №74200098 щодо примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №380/25317/23.
Станом на 23.02.2024 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії по втраті годувальника. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з розміру грошового забезпечення годувальника, а саме ОСОБА_2 .
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 26.02.2024 №5439-4794/Г-53/8-1300-24 було повідомлено ОСОБА_1 , що для виконання судового рішення необхідно звернутися у сервісний центр, зокрема у відділ обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян та подати заяву про перехід з пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугою років
28.11.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про накладення на штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Не погодившись з постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з позовом.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України “Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 2 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У частинах першій, другій статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У частинах четвертій, п'ятій статті 19 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
В абзаці першому частини шостої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України “Про виконавче провадження»).
Умовами для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є:
1. Невиконання ним виконавчого документа (судового рішення);
2. Відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення і відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконати судове рішення.
Поважними в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатись об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об'єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Суд взяв до уваги покликання позивача про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №380/25317/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.05.2023 № С/7619 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно протоколу за пенсійною справою 1301012286, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує з 27.05.2015 пенсію по втраті годувальника, пенсію обчислено в розміру грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 .
Окрім цього, суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 26.02.2024 повідомило ОСОБА_1 , що для виконання рішення їй необхідно звернутись із заявою про перехід з пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугою років.
Водночас, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови не з'ясував, що у позивача були наявні об'єктивні обставини, які перешкоджали виконанню рішення..
Оскільки судове рішення не виконано з поважних причин, належить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.11.2024 ВП №74200098 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 28.11.2024 ВП № 74200098 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна