23 січня 2025 року справа № 340/6978/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у сумі 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням за період з 24 січня по 25 квітня 2024 року.
Водночас просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати при звільненні:
- грошових компенсацій за невідбуті дні щорічних основних і додаткових відпусток (50 і 42 доби);
- грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік;
- матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік;
- одноразової грошової допомоги при звільненні (за 2 календарні роки);
- надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% (посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років) за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- щомісячної премії у розмірі 483% посадового окладу за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн на місяць за період з 01 по 09 жовтня 2024 року.
Також просив суд зобов'язати військову частину нарахувати і виплатити кошти.
Пояснив, що при звільненні з військової служби відповідач не провів повного розрахунку.
Стверджує, що, незважаючи на те, що поранення отримав до введення в дію воєнного стану, має право на виплату додаткової винагороди у сумі 100000 грн на місяць за час перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.39-42)
Визнав, що повний розрахунок провів після звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Заперечив право на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць, так як позивач отримав поранення під час Антитерористичної операції у 2015 році.
31 жовтня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.35-36).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24 листопада 2016 року старший сержант контрактної служби ОСОБА_1 05 серпня 2015 року отримав травму лівого колінного суглобу (а.с.14).
Травма отримана у зоні проведення Антитерористичної операції під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно свідоцтва про хворобу від 14 грудня 2016 року №850 військово-лікарська комісія військово-медичного клінічного центру Центрального регіону зробила висновок, що травма пов'язана зі захистом Батьківщини (а.с.19-21).
З 28 квітня 2022 року позивач проходив військову службу у складі військової частини (а.с.15 (на звороті)).
24 січня і 21 лютого 2024 року військово-лікарська комісія Державної установи «Інститут травматології і ортопедії Національної академії медичних наук України» склала довідки №4340 і №4575, що поранення відноситься до тяжких травм, а ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с.28 (на звороті)-29).
19 березня 2024 року військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 склала довідку №1124, що поранення відноситься до тяжких травм, а позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с.29 (на звороті)).
Військова частина повідомила, що ОСОБА_1 у період з 25 січня по 25 квітня 2024 року перебував у відпустці за станом здоров'я (а.с.79-91).
За час перебування у відпустці за станом здоров'я не виплатили додаткової винагороди, право на яку встановлено приписами постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова) (а.с.79-80).
09 жовтня 2024 року військова частина прийняла наказ №283 про виключення позивача зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з того ж дня (а.с.8).
У цьому наказі зазначено про право на такі виплати:
- грошових компенсацій за невідбуті дні щорічних основних і додаткових відпусток (50 і 42 доби);
- одноразової грошової допомоги при звільненні (за 2 календарні роки);
- надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% (посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років) за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- щомісячної премії у розмірі 483% посадового окладу за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн на місяць за період з 01 по 09 жовтня 2024 року.
У наказі зазначено про виплату в минулому грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Військова частина повідомила, що після звільнення з військової служби виплатила кошти у загальній сумі 183994,34 грн (25458,26 грн, 29550 грн, 126226,16 грн) (а.с.39-42).
ОСОБА_1 визнав виплату цих коштів (а.с.58-59).
Відповідач повідомив, що на виконання наказу про виключення зі списків особового складу і всіх видів забезпечення виплатив:
- компенсацію за невикористані доби щорічної відпустки у сумі 42983,50 грн;
- компенсацію за невикористані доби додаткової відпустки у сумі 36106,14 грн;
- одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 25790,10 грн;
- додаткову винагороду за жовтень 2024 року у сумі 8709,68 грн;
- надбавку за особливості проходження служби за жовтень 2024 року у сумі 1099,05 грн;
- премію за жовтень 2024 року у сумі 4697,56 грн (а.с.39-42).
Позов подано до суду 29 жовтня 2024 року (а.с.1-7).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, спір пов'язаний з проходження публічної (військової) служби.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом упродовж 3 місяців після звільнення зі служби, тому не пропустив строку звернення до суду відповідно до приписів частини 2 статті 233 КЗпП України.
Правовий висновок суду відповідає сталій практиці Верховного Суду з цього питання.
3-ох місячний строк звернення до суду поширюється на всі виплати, на які військовослужбовець мав право за час проходження військової служби, і бере відлік з наступного дня після звільнення з військової служби.
Так, друга вимога позову стосується обов'язку військової частини виплатити при звільненні зі служби кошти, про які зазначено у наказі про виключення зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.
У цьому наказі зазначено про такі виплати:
- грошових компенсацій за невідбуті дні щорічних основних і додаткових відпусток (50 і 42 доби);
- одноразової грошової допомоги при звільненні (за 2 календарні роки);
- надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% (посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років) за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- щомісячної премії у розмірі 483% посадового окладу за період з 01 по 09 жовтня 2024 року;
- додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн на місяць за період з 01 по 09 жовтня 2024 року.
Військова частина надала докази виплати таких коштів після звільнення з військової служби.
У наказі зазначено про виплату в минулому грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Отже, наказ не містить обов'язку сплати цих виплат при звільненні, так як їх виплатили раніше.
У відповіді на відзив позивач висловлює претензію лише стосовно виплати додаткової винагороди за час перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням (а.с.58-59).
Тому суд відмовляє у задоволені позову в цій частині вимог, так як військова частина виплатила усі кошти, обов'язок сплати яких визнала у наказі про виключення зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.
Що стосується виплати додаткової винагороди за час перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням, то суд зазначає наступне.
Так, спірні правовідносини врегульовані приписами Постанови.
Приписами пункту 1 Постанови (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Воєнний стан діє з 24 лютого 2022 року (загальновідомий факт).
Приписами пункту 1-2 Постанови встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
ОСОБА_1 під час дії воєнного стану проходив військову службу і перебував у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням, яке отримав у 2015 році під час виконання обов'язків військової служби (Антитерористична операція).
Поранення пов'язане зі захистом Батьківщини.
Тому набув право на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за час перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням.
Приписи Постанови не обмежують у виплаті додаткової винагороди за час перебування у відпустці за станом здоров'я військовослужбовців, що проходять службу під час дії воєнного стану і отримали тяжке поранення до його введення, захищаючи Батьківщину.
Якщо би таке обмеження діяло, то містило би ознаки дискримінації.
Так, військовослужбовців, які захищають державу і отримали тяжке поранення до і після введення в дію воєнного стану, у разі потреби перебування у відпустці за станом здоров'я, погіршення якого обумовлено пораненням, розділили би на дві групи.
Одним виплачували би додаткову винагороду, а іншим не виплачували.
Дискримінація - різне ставлення до різних осіб за однакових обставин і за відсутності виправдання такого різного ставлення.
Різне ставлення до двох груп поранених військовослужбовців, немало би логічного виправдання і було би дискримінаційним (несправедливим).
Приписами частини 1 статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Отже, суд задовільняє позов в цій частині вимог.
Загалом позов належить задовільнити частково.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.35-36).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням за період з 25 січня по 25 квітня 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку тяжким пораненням за період з 25 січня по 25 квітня 2024 року.
Відмовити у задоволені позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ