про відмову в забезпеченні позову
23 січня 2025 року м. Київ № 320/62613/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф», прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 04 вересня 2024 року №0013939-1308-1036;
- cкасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 04.09.2024 про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу;
- зобов'язати ГУ ДПС у Київській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з неї запису (даних, операції) про нарахування вказаної в податковій вимозі від 04 вересня 2024 року №0013939-1308-1036 пені.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 22.01.2025 зареєстровано та передано до розгляду судді заяву представника позивача про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Київській області вчиняти дії з анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку шляхом виключення його з Реєстру платників єдиного податку до набрання законної сили рішенням у справі №320/62613/24.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представником позивача зазначено існування реальної загрози завдання шкоди правам позивача, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у цій справі, оскільки прийняття відповідачем рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку на підставі наявного податкового боргу, нарахування якого є предметом оскарження у даній справі, буде мати своїм наслідком неможливість виконання зобов'язань перед контрагентами по укладених договорах, а також негативним чином відобразиться на виконанні тендерних договорів перевезення пасажирів по маршрутах у Київській області, замовником яких є Київська обласна державна адміністрація, які для отримання аналогічних послуг від нових компаній потрібно буде провести нову процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на істотне ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Зокрема, представник позивача зазначає про неможливість виконання зобов'язань перед контрагентами відповідно до договорів про надання послуг внаслідок прийняття рішення про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Щодо ускладнення здійснення підприємницької діяльності, то Верховний Суд у питанні вжиття заходів забезпечення позову у постановах від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі № 160/7358/21 дійшов таких висновків: "щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".
Крім того, правова позиція Верховного Суду у справі №160/11784/23 (постанова від 25.10.2023), на яку посилається представник позивача в заяві про забезпечення позову, не підлягає застосуванню судом при розгляді даної заяви, оскільки в заяві про забезпечення позову в межах справи №160/11784/23 заявник просив зупинити дію рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки. Натомість, під час розгляду цієї заяви про забезпечення позову заявник посилається на можливість прийняття рішення з анулювання реєстрації платником єдиного податку в майбутньому.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.
При цьому, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.
Рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.11.2024 (справа №280/5449/24), від 10.04.2019 (справа №826/16509/18) та від 26.12.2019 (справа №640/13245/19).
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. від 22.01.2025 №5358) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.