23 січня 2025 року Справа № 280/11138/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.02.2024 по 11.11.2024;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 01.02.2024 по 11.11.2024.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 13.03.2022 одержав поранення під час виконання бойового завдання. Вказує, що з 01.02.2023 по 11.11.2024 позивачу не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лікування за кордоном, а саме в Університетській лікарні фахового товариства «Bergmannsheil GmbH». Зауважує, що відповідно до вимог п. 1 Постанови КМУ № 168 для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема: перебування на військовій службі у період дії воєнного стану; перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини /перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини. Звертає увагу суду, що кожна з цих обставин існує протягом періоду стаціонарного лікування з 01.02.2024 по 11.11.2024 та підтверджується належними та допустимими доказами, доданими до цього позову.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
Відповідач позов не визнав, 26.12.2024 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №59701), в якому посилається на приписи Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №745/32197 26.06.2018, яким затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», та вказує, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн включаються особи, які підпадають під наступні вимоги: перебувають на стаціонарному лікуванні; лікування має здійснюватися в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних); перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом); поранення (контузія, травма, каліцтво) має бути пов'язаним із захистом Батьківщини; поранення (контузія, травма, каліцтво) пов'язане із захистом Батьківщини має бути зафіксоване у довідці про обставини поранення, виданої командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець; стаціонарне лікування має проводитись з метою лікування поранення (контузії, травми, каліцтва) та спрямоване на усунення його негативних наслідків. Невідповідність лікування хоча б одній з вищезгаданих вимог, зокрема, якщо лікування амбулаторне, а не стаціонарне, в домашніх умовах або установі, яка не є закладом охорони здоров'я, пов'язане з проходженням військової служби, а не захистом Батьківщини, не зафіксовано в довідці про обставини поранення, або проводиться не з метою усунення негативних наслідків здоров'ю, заподіяних цим пораненням, на думку відповідача, спричиняє відмову у виплаті додаткової винагороди. Втім, спірний період лікування ОСОБА_1 вищевказаним вимогам не відповідають, оскільки зі звіту про амбулаторне лікування від 26.04.2024, який представник позивача намагається замаскувати під «медичну документацію», Університетська лікарня фахового товариства Бергманнехайль повідомила, що пан Татарин проходить стаціонарне та амбулаторне лікування у нашій хірургічній клініці та поліклініці з 20.09.2022. Наголошує, що з назви документу «Звіт про амбулаторне лікування» очевидним є факт амбулаторного лікування позивача, на що також вказує зміст звіту. Поряд з амбулаторним лікуванням в звіті згадується проходження позивачем стаціонарного лікування, проте з тексту звіту про амбулаторне лікування від 26.04.2024 не можливо встановити початок періоду стаціонарного лікування, закінчення і його тривалість. Звертає увагу також, що на проходження позивачем амбулаторного лікування також вказують відомості, вказані у посвідці на проживання. Проходження хворим стаціонарного лікування передбачає його постійне перебування в лікувальному закладі. Втім, з посвідки на проживання (номер справи 222069401), виданій 07.03.2023 «Клінікою Хохзауерленд», засвідчено, що пацієнт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за межами лікувального закладу. Вважає, що наведені вище обставини спростовують твердження позивача на проходження ним стаціонарного лікування, а разом з цим і право на додаткову винагороду за спірний період, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Старший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу на посаді командира взводу забезпечення протитанкового артилерійського дивізіону ВЧ НОМЕР_1 .
13.03.2022 під час виконання бойового завдання приблизно о 17-10 рухаючись по трасі Кіпті-Чернігів в с. Красне Чернігівської області в напрямку м. Чернігів транспортний засіб наїхав на невідомий вибуховий пристрій, після чого стався підрив транспортного засобу «Урал 4320», внаслідок якого позивача, який знаходився з правого боку на пасажирському сидінні в кабіні транспортного засобу «Урал 4320», вибуховою хвилею викинуло з кабіни на землю. Діагноз: Мінно-вибухова травма, забій головного мозку, перелом нижньої стінки правої орбіти зі зміщенням. Контузія правого ока. Відкритий уламковий перелом середньої третини правої великогомілкової кістки, лікований АЗФ. Відкритий уламковий перелом. Перебування потерпілого у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння: НІ. Поранення позивача є таким, що сталось під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, одержане під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, поранення не пов'язане з вчиненням адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 18.05.2022 №1809 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Позивач був направлений на лікування за кордон.
Зі змісту посвідки на проживання (номер справи НОМЕР_2 ), виданої 07.03.2023 «Клінікою Хохзауерленд», вбачається, що пацієнт ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на лікуванні в клініці з 04.08.2022 по 20.09.2022. З моменту госпіталізації непрацездатний.
Листом Університетської лікарні фахового товариства Бергманнехайль від 19.07.2024 підтверджено, що лікування позивача триватиме до грудня 2024 року.
Згідно зі звітом Університетська лікарня фахового товариства Бергманнехайль від 26.04.2024 про амбулаторне лікування встановлено, що позивач проходить стаціонарне та амбулаторне лікування у хірургічній клініці та поліклініці з 20.09.2022. Лікування нижньої кінцівки триватиме ще щонайменше чотири місяці.
29.08.2024 представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у збільшеному розмірі до 100000,00 грн пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 01.02.2023 по 29.08.2024.
Листом від 28.09.2024 №2/7-1479 відповідач повідомив, що для здійснення усіх належних виплат відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та згідно з наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» після завершення перебування ОСОБА_1 у іноземних лікарнях необхідно надати до військової частини довідки, які підтверджують періоди стаціонарного лікування у зв'язку із отриманням тяжкого поранення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.02.2024 по 11.11.2024, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2 - 4 цієї статті Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168.
Відповідно до п.1 постанови №168 від 28.02.2022 (в редакції станом на 21.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із абз.5, 6 п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції станом на 21.01.2023) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В силу п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції станом на 20.06.2024) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із абз.3, 4 п.1-2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції станом на 20.06.2024) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Отже, додаткова винагорода передбачена постановою № 168 є додатковою виплатою військовослужбовцям під час дії воєнного стану. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, зокрема під час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання поранень (контузії, травми, каліцтва), пов'язаних із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2022 під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 отримав поранення. Поранення позивача є таким, що сталось під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, одержане під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, поранення не пов'язане з вчиненням адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
Разом із цим, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про наявність у нього права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за періоди з 01.02.2023 по 11.11.2024, оскільки доказів того, що в зазначений період позивач перебував на стаціонарному лікуванні матеріали справи не містять та судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд наголошує, що зі звіту про амбулаторне лікування від 26.04.2024, який складений Університетською лікарнею фахового товариства Бергманнехайль, що вбачається, що ОСОБА_1 проходить стаціонарне та амбулаторне лікування у хірургічній клініці та поліклініці з 20.09.2022. У вказаному звіті, поряд з амбулаторним лікуванням згадується проходження позивачем стаціонарного лікування, проте з його тексту не можливо встановити початок періоду стаціонарного лікування, закінчення і його тривалість.
Доказів перебування у цей період у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії суду також не надано та матеріали справи не містять.
Відтак відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за спірний період з 01.02.2023 по 11.11.2024, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак