23 січня 2025 року Справа № 280/123/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №499375-2410-0829-UA23060070000082704 від 24.06.2024 в частині нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за період з 01.05.2024 по 31.12.2024 в сумі 54370,38 грн.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
Від відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 було направлено позивачу рекомендованим листом про вручення за місцем податкової адреси, однак лист повернуто «за закінченням терміну зберігання» 07.08.2024. Позивач зазначає, що рекомендований лист ним не отримано і звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з адвокатським запитом та прохання надати копії ППР. Листом від 18.12.2024 №53193/6/08-01-24-05-15 у відповідь на запит направлено електронну копію податкового повідомлення-рішення із копією корінця. Однак до суду, відповідно до ухвали від 13.01.2025, позивач звернувся за оскарженням ППР 06.01.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Вказує, що неотримання позивачем поштової кореспонденції, направленої на його адресу, не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Просить залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 та 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що визначальним при вирішенні питання дотримання строків звернення до адміністративного суду є встановлення дати коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи судом установлено, що позивач не отримував спірне податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 було направлено позивачу рекомендованим листом про вручення за місцем податкової адреси, однак лист повернуто «за закінченням терміну зберігання» 07.08.2024. Представником позивача було направлено відповідний адвокатський запит від 12.12.2024. 23.12.2024 представником позивача було отримано лист відповідача від 18.12.2024 разом із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №499375-2410-0829-UA23060070000082704 від 24.06.2024.
Таким чином, з огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою у даній справі.
Крім того суд зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні «Іліан проти Туреччини», зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що у даному випадку позивачем спірне податкове повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку отримано не було, відповідно позивач не був обізнаний про нарахування йому орендної плати з фізичних осіб, та відповідно не мав змоги своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Водночас, після отримання від контролюючого органу примірника спірного податкового повідомлення-рішення позивачем невідкладно вжито заходів спрямованих на його оскарження.
В даному випадку, залишення позовної заяви без розгляду з огляду на необізнаність позивача про прийняття спірного рішення буде перешкоджати праву позивача доступу до правосуддя та порушувати права захищені Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Ж.М. Чернова