23 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/11397/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 з 01.07.2023 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» після перерахунку його пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/32022/23 від 15.01.2024, викладену в адміністративному акті №14037-11975/П-02/8-0600/24 від 23.05.2024, протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити нарахування та виплачувати з 01.03.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» із врахуванням висновків суду в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/23354/23 від 29.11.2023, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у виплаті ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 29.02.2024 пенсії не в нарахованому розмірі, а у розмірі десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, викладену в адміністративному акті №8021-5587/П-02/8-0600/24 від 22.03.2024 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 29.02.2024 у нарахованому розмірі (з 01.03.2022 у розмірі 19654,62 грн, з 01.02.2023 - 28192,79 грн, з 01.03.2023 по 29.02.2024 - 29692,79 грн), з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.03.2022 по 29.02.2024 здійснити і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини неотриманої пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у відмові виплати нарахованої ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсії у розмірі 31388,43 грн, що враховує індексації на визначені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії за 2022-2024 роки, та доплати, підвищення, як особі з інвалідністю внаслідок війни без обмеження її максимальним розміром, викладену в адміністративному акті №14202-11903/П-02/8-0600/24 від 27.05.2024 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснювати ОСОБА_1 з 01.03.2024 виплату нарахованої пенсії у розмірі 31388,43 грн без обмеження її максимальним розміром, включно з індексацією згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», доплат та підвищень, як особі з інвалідністю внаслідок війни, з урахуванням виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням суду відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн, що передбачена Постановою КМУ від 14.07.2021 №713. Позивачем було виконано вказане рішення, однак після перерахунку пенсії позивача у березні 2024 року на виконання рішення суду у справі №240/32022/23. Так, рішенням суду у справі №240/32022/23 було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.08.2023 №11/18874 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023. На звернення позивача відповідачем надано відповідь про виконання рішення суду у справі №240/32022/23 та з урахуванням проведеної індексації згідно Постанов КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, однак розмір пенсії позивача був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, що встановлені для осіб, які втратили працездатність. Крім того, позивач вказує, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати, на суму невиплаченої пенсії та всіх доплат за весь час затримки виплати за період з 01.03.2022 по 29.02.2024.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
19.07.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №40656/24. В якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №240/23547/23 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 з 01.07.2023 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.07.2023 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою №713.
Вказане рішення відповідачем виконувалось до березня 2024 року, після чого доплата по Постанові №713 припинена.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №240/32022/23 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18874-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18875-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18876-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
23.02.2024 позивач, після набрання судовим рішенням у справі №240/32022/23 законної сили, звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення порядку обчислення, перерахунку та виплати йому пенсії.
Відповідач листом від 22.03.2024 №8021-5587/П-02/8-0600/24 повідомив позивача про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №240/32022/23 та на підтвердження роз'яснення порядку виконання якого, додатками надав розрахунки пенсії по інвалідності у пенсійній справі 0610015050 позивача.
В цьому листі-повідомленні відповідач стверджує, що у березні 2024 року позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 на підставі довідок Адміністрації Держприкордонслужби про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно.
Також відповідач повідомив позивача, що розрахунковий розмір його пенсії на 01.03.2024 становить 31388,43 грн і обчислений на виконання судових рішень, з урахуванням Постанов КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ №118), від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова КМУ №168), від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ №185) та одночасно зазначив, з посиланням на ст.43 Закону №2262-ХІІ, що розмір пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.03.2024 становить 23610,00 грн, тобто обмежений сумою, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу:
- з 01.03.2022, обчисливши її розмір з врахуванням Постанови КМУ №118, що становить 19654,62 грн з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн і відповідає сумі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- з 01.03.2023, обчисливши її розмір з врахуванням Постанов КМУ №118, №168, що становить 29692,79 грн з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн, що відповідає сумі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач 30.04.2024 звернувся до відповідача із відповідною заявою від 30.04.2024 вх. №11975/П-0600-24, на яку 01.06.2024 отримав відмову відповідача, оформлену листом від 23.05.2024 №14037-11975/П-02/8-0600/24, в якому останній з-поміж іншого зазначив, що у результаті проведеного перерахунку на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому доплата згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 з 01.04.2024 не нараховується.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, що порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'зку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стосовно здійснення доплати, встановленої Постановою КМУ №713 у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.
13.06.2023 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6948/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у наданні та підготовці довідки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року.
На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 було видано довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18874-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18875-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18876-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Житомирській області від 22.03.2024 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №240/32022/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18874-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18875-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18876-суд від 18.08.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
16.12.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення у зразковій справі №400/6254/24.
За результатами розгляду справи №400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов правового висновку що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи №400/6254/24, як зразкової, та керуючись положеннями ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що відсутні підстави у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити нарахування та виплату з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021.
Щодо позовних вимог про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.
Таким чином, з 05.03.2019 (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Отже, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
А тому, з огляду на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Відтак, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.03.2022 по 29.02.2024 максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2022 по 29.02.2024 з обмеженням максимальним розміром є протиправними й належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 по 29.02.2024 без обмеженням максимальним розміром.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтями 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159. Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Отже, за змістом вказаних приписів у разі порушення строків виплати нарахованої пенсії орган Пенсійного фонду України в день виплати заборгованості з пенсії за минулий період зобов'язаний нарахувати та виплатити пенсіонеру компенсацію втрати частини доходу за весь період прострочення.
Водночас період прострочення розраховується починаючи з місяця нарахування пенсії по місяць фактичної виплати заборгованості з пенсії за минулий період, що підтверджується прикладами обчислення суми компенсації, наведеними у Додатку до Порядку №159.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати невиплаченої пенсії за період з 01.03.2022 по 29.02.2024.
Стосовно позовних вимог щодо виплати з 01.03.2024 пенсії з урахуванням індексації на визначені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії за 2022-2024 роки, та доплати, підвищення, як особі з інвалідністю внаслідок війни без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 ГУ ПФУ в Житомирській області здійснено позивачу з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунок пенсії, виходячи з 80% від суми грошового забезпечення:
- з 01.03.2022 згідно довідки №11/18875 від 18.08.2023 та визна чив у розмірі 12766,88 грн (15958,60 грн х 80%). З урахуванням індексації відпо відно до Постанови №118 14554,24 грн (12766,88 грн + 1787,36 грн (12766,88*0,140)).
Також, при цьому перерахунку відповідач обчислив встановлені позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи підвищення та доплати до пенсії, а саме:
- збільшення на 25% основного розміру пенсії, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" (далі - Постанова №1381), яке склало 3638,56 грн (14554,24 * 0,25);
- підвищення пенсії на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачене ч.4 ст.13 Закону України №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту "(далі - Закон №3551-XII), яке склало 773,60 грн (1934 * 0,40);
- цільову грошову допомогу на прожиття, передбачену Законом України №1603-IV "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни" (далі - Закон №1603-IV), у розмірі 50 грн;
- додаткову пенсію в розмірі 33% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п.п.2-5 ст.1 Закону №1767-ІІІ), яка склала 638,22 грн (1934 * 0,33).
Після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати належної позивачу з 01.03.2022 з урахуванням фактично нарахованого підвищення (індексації) за 2022 рік, відповідно до Постанови №118, відповідач обчислив загалом у сумі 19654,62 грн.
Воднораз, розмір пенсії позивача до виплати з 01.03.2022 відповідачем обмежено максимальною сумою 19340,00 грн:
- з 01.03.2023 згідно довідки №11/18876 від 18.08.2023 та визначив у розмірі 18677,12 грн (23346,4*0,80). З урахуванням індексації відповідно до Постанов №118, №168 23445,62 грн (18677,12 + 3268,50 (23346,4*0,140) + 1500 (266140,9 * 0,1970)).
Також, при цьому перерахунку відповідач обчислив встановлені позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи підвищення та доплати до пенсії, а саме:
- збільшення на 25% основного розміру пенсії, передбачене Постановою №1381, яке склало 4669,28 грн (18677,12*0,25);
- підвищення пенсії на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачене ч.4 ст.13 Закону №3551-ХІІ, яке склало 837,20 грн (2093 * 0,40);
- цільову грошову допомогу на прожиття, передбачену Законом №1603-IV у розмірі 50 грн:
- додаткову пенсію в розмірі 33% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачену п.п.2-5 ст.1 Закону №1767-ПІ, яка склала 690,69 грн (2093* 0,33).
Тож, після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати належної позивачу з 01.03.2023, з урахуванням фактично нарахованих підвищень (індексацій) за 2022-2023 роки, відповідно до Постанов №118 та №168, відповідач обчислив загалом у сумі 29692,79 грн.
Водночас, розмір пенсії до виплати з 01.03.2023 обмежено максимальною сумою 20930,00 грн.
У березні 2024 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови №185, застосувавши до основного розміру його пенсії коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що в грошовому еквіваленті становить 1500,00 грн.
Суму пенсії, належної з 01.03.2024 з урахуванням фактично нарахованих підвищень (індексацій) за 2022-2024 роки, відповідно до Постанов від №118, №168 та №185, а також установлених підвищень та доплат, що фактично враховувалася відповідачем у лютому 2024 року, зокрема:
- підвищення пенсії на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.4 ст.13 Закону №3551-XII яке склало 944,40 грн (2361*0,40);
- цільової грошової допомоги на прожиття, передбачену Законом №1603-IV у розмірі 50 грн;
- додаткової пенсії у розмірі 33% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність передбаченої п.п.2-5 ст.1 Закону №1767-ІІІ, і яка склала 779,13 грн (2361*0,33), відповідно до перерахунку з 01.03.2024, відповідач обчислив загалом у сумі 31388,43 грн.
З 01.03.2024 позивачу виплачується пенсія з обмеженням максимальним розміром 23610,00 грн.
Попри зміну (поступове зростання) протягом календарного року у зазначені періоди з 01.02.2022 по теперішній час на підставі законів про Державний бюджет України на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що є базою для обчислення підвищення розміру пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ч.4 ст.13 Закону №3551-XII, загальний до виплати розмір пенсії, перерахованої відповідачем у ці періоди протягом 2022 року з 01.01.2022 до 30.06.2022 (19340,00 грн), протягом 2022-2024 років з 01.12.2022 до 29.02.2024 (20930,00 грн) та з 01.03.2024 (23610,00 грн) не змінювався, що підтвердження розрахунками наявними у пенсійній справі.
Підвищення пенсії на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачене ч.4 ст.13 Закону №3551-ХІІ, що складали з 01.12.2021 по 30.06.2022 - 773,60 грн (1934*0,40), з 01.12.2022 по 29.02.2024 - 837,20 грн (2093*0,40), з 01.03.2024 - 944,40 грн (2361*0,40);
- додаткова пенсія в розмірі 33% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність передбачена п.п.2-5 ст.1 Закону №1767-ІІІ, що складала з 01.12.2021 до 30.06.2022 - 638,22 грн (1934*0,33), з 01.12.2022 по 29.02.2024 - 690,69 грн (2093*0,33), з 01.03.2024 - 779,13 грн (2361*0,33), нараховані але фактично в щомісячних пенсійних виплатах не враховані, як і щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом №1603-ІV, у розмірі 50 грн.
Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.
Статтею 21 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Суд встановив, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, перебуває на обліку у відповідача, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
Отже, основний розмір пенсії з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", у зв'язку з чим позивачу з 01.03.2022 здійснено перерахунок пенсії.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини 4 статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з абзацом другим п.1 Постанови №118 з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 20.02.2019 №124 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2024 з урахуванням індексації.
Однак, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
У порушення наведеної норми відповідач не врахував індексацію пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при збільшенні позивачу розміру пенсії на 25 відсотків як особі з інвалідністю внаслідок війни, обчисленої відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У 2023-2024 роках сума підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення обчислюється з урахуванням індексації пенсії на визначений у 2022 - 2024 роки Кабінетом Міністрів України коефіцієнт, який у свою чергу встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2023 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Отже, аналізуючи обставини справи та надані сторонами письмові докази, суд приходить переконання, що відповідач в порушення пункту 1 Постанови №1381 неправильно здійснив розрахунок пенсії позивача, оскільки 25 відсотків збільшення пенсії позивача розрахував з основного розміру пенсії без врахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Аналогічних висновків дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд в аналогічній категорії спорів, які викладені у постановах від 26.04.2024 у справі №500/6485/23, від 26.01.2024 у справі №300/3079/23.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що відповідачем допущено порушення при перерахунку пенсії з 01.03.2024 без урахування вимог пункту 1 Постанови №1381 при збільшенні її розміру на 25 відсотків, а отже такі дії є протиправними.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у виплаті ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 29.02.2024 пенсії з її обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії в період з 01.03.2022 по 29.02.2024 без її обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за період з 01.03.2022 по 29.02.2024.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати нарахованої ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсії з урахуванням індексації на визначені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії за 2022-2024 роки, та доплати, підвищення, як особі з інвалідністю внаслідок війни без обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 виплату нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, включно з індексацією згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», доплат та підвищень, як особі з інвалідністю внаслідок війни, з урахуванням виплачених коштів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
23.01.25