16 січня 2025 рокуСправа №160/23447/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі матеріали заяви представника позивача про визнання протиправними дій щодо неналежного виконання рішення суду в порядку статті 383 у справі № 160/23447/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позовну заяву задоволено частково:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 р. у від повідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарно го року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням ві домостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 р. пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виготови ти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропет ровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 р. у відповідності до вимог ста тей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням по ложень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704 "Про гро шове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військо вим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездат них осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 р. ОСОБА_1 .
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
06.01.2024 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки № 100/23447/24 від 02.10.2024 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та без зазначення розміру прожиткового мінімуму на 01.01.2021 р. , відповідного тарифного коефіцієнта та всіх відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 р. пенсії ОСОБА_1 , а саме :
- надбавки за особливі умови служби ;
- надбавки з таємними виробами та носіями ;
- надбавки за особливо важливі завдання ;
- друга категорія ЧАЕС та діти війни .
В обґрунтування заяви зазначає, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області була направлена довідка № ФД 71740, проте, на думку позивача, посадовими особами відповідача видана довідка, яка не відповідає резолютивній частині рішення суду, а саме: в довідці не зазначено відомості множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт станом на 01.01.2021 року; не зазначено розміру прожиткового мінімуму на 01.01.2021 року та відповідний тарифний коефіцієнт; не зазначено надбавки за особливості умови служби; надбавки з таємними виробами та носіями; не зазначено надбавки за особливо важливі завдання; не зазначено друга категорія ЧАЕС та діти війни.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання (ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
В матеріалах заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду наявне підтвердження направлення відповідачу копії заяви в порядку статті 383, тому відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї заяви.
За викладених обставин, враховуючи приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто за наявними матеріалами в справі в порядку письмового провадження.
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. перебувала у щорічній відпустці з 02.01.2025 по 14.01.2025 року.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України).
П'ятим днем для вирішення питання в цій адміністративній справі є день, що припадає на відпустку судді, тому ця ухвала прийнята у робочий день судді - 16.01.2025 року.
Дослідивши матеріали заяви, при її вирішенні суд виходить з такого.
На виконання рішення суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 160/23447/24 ІНФОРМАЦІЯ_4 складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії позивача № ФД 71740.
Згідно із цієї довідки грошове забезпечення позивача складається з:
- посадовий оклад - 5270,00 грн;
- оклад за військове звання - 1730,00 грн;
- надбавка за вислугу років 50 % - 3500,00 грн.;
- надбавки за особливості проходження служби: 65 % - 5294,25 грн;
-надбавка за таємність 10,00% - 409,00 грн;
- надбавка за класну кваліфікацію -3,00 % - 122,70 грн;
- премії: 60% - 2454,00 грн.
Як видно з матеріалів справи, довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії позивача №ФД 71740 виготовлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 за нормами чинними на 01.01.2022 (відповідно рішення суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 160/23447/24).
Вказана довідка містить відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
За змістом доводів позивача він не погоджується саме із розміром зазначених величин, а не з фактом того, що вони зазначені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Водночас частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 295/9823/21.
Оцінюючи наявні обставини виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 160/23447/24 суд виходить з того, що між сторонами відсутній спір щодо факту виконання такого рішення, однак наявна суперечність щодо оцінки належності виконання такого рішення. Так, позивач вважає, що рішення суду не виконано в частині внесення в довідку неправдивих відомостей.
Оцінюючи стан виконання судового рішення в цій справі суд зазначає, що довідка № ФД 71740 містить відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, як це визначено судовим рішенням у справі відомості про розміри надбавки за особливості проходження служби, а також премії. За змістом доводів позивача він не погоджується саме із розміром зазначених величин, а не з фактом того, що вони зазначені.
Суд встановив те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 160/23447/24, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виготови ти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 року ОСОБА_1 .
З викладеного видно, що предметом судового дослідження у справі № 160/23447/24 було питання наявності у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року.
Суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, відповідно до ст. 383 КАС України суд обмежений межею обов'язків, які покладені на суб'єкта владних повноважень відповідним рішенням суду.
Суд зазначає, що у справі № 160/23447/24 суд не досліджував питання щодо визначення конкретного розміру складових грошового забезпечення позивача.
Така правова позиція викладена у постанові від 23 січня 2024 року Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/16302/22.
Тобто, фактично між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 виник новий спір щодо величини розміру складових довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року, а тому цей спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а не в порядку ст. 383 КАС України.
Суд зазначає, що норми статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.
Оскільки рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій щодо неналежного виконання рішення суду в порядку статті 383 у справі № 160/23447/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 23.01.2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук