23 січня 2025 рокуСправа №160/22645/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , оформленої рішенням від 26.06.2024 №047250014638;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати первинного звернення за таким призначенням - з 27.08.2022.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 27.08.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем не було призначено пенсію у зв'язку з тим, що період пільгового стажу позивача з 31.05.2005 по 02.04.2010 на ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» може бути врахований для призначення пенсії лише після здійснення комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових або вислугу років, зустрічної перевірки первинних документів на вказаному підприємстві. У подальшому позивач отримала від вказаного підприємства довідку №5 від 09.08.2023 про підтвердження права на пільгову пенсію, яку 14.08.2023 надала відповідачу разом з заявою про призначення пенсії, однак отримала рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю пільгового стажу, внаслідок чого звернулась до суду із відповідною позовною заявою. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 20.09.2023 №457-36098/Щ-01/8-0400/23, ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023, в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено. В подальшому, на виконання вимог рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 26.06.2024 №047250014638, яким відмовлено у призначенні пенсії з огляду на недостатність у позивача пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Водночас, вказаною ухвалою суду відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов та копія ухвали від 29.08.2024 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 20.08.2024 та 30.08.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач неодноразово з 27.08.2022 зверталась до органів Пенсійного фонду щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, зокрема, 14.08.2023 позивач, з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023, виданої ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону з дати первинної заяви, проте вказана довідка залишилися поза увагою відповідача, який не надавши їй жодної правової оцінки, повідомив листом від 20.09.2023 №457-36098/Щ-01/8-0400/23 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, позивач не погодившись з відмовами відповідача, звернулась до суду з відповідною позовною заявою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 20.09.2023 №457-36098/Щ-01/8-0400/23, ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023, в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №160/25849/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 в адміністративній справі №160/25849/23 - без змін.
Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 24.06.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №160/25849/23.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23 набрало законної сили 15.05.2024.
05.06.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання її пенсійного забезпечення.
Листом від 05.07.2024 за вих.№38773-26595/Щ-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачеві про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23 повторно розглянуто заяву від 14.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023 та прийнято рішення від 26.06.2024 за №047250014638 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Так, разом із вказаним листом було надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 за №047250014638 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, в якому повідомлялось про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023. Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, працівники провідних професій на роботах машиністом кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) за умови, якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Розділом V «Металургійне виробництво чорних металів та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів» постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 передбачена професія лише машиністи кранів (кранівники) на рудопідготвці чорних і кольорових та машиністи кранів металургійного виробництва. Згідно з довідкою №5 від 09.08.2023 заявниця працювала повний робочий день у ливарному цеху з 31.05.2005 по 02.04.2010, за професією машиніст крану, зайняті на гарячих ділянках робіт, машиніст крану по заливанню металу, які постановою №202 від 31.03.1994 не передбачені та відповідно не відносяться до посад, які дають право на призначення пенсії згідно ст. 114 п. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Додатково у рішенні вказано, що до страхового стажу зараховані усі періоди трудової діяльності, який складає 25 років 3 місяці 20 днів, пільговий стаж складає 17 років 8 місяців 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV, є належність професії, посади - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23 у справі було встановлено:
«Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 04.11.1999 вбачається наступна інформація про працю позивача у спірний період:
- запис №7 від 31.05.2005 року прийнята в ливарний цех машиністом крану по заливанню металу 5 розряду в ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», на підставі наказу №50 від 30.05.2005 року;
- запис №8 від 02.04.2010 року - звільнена з заводу відповідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, на підставі наказу №21 від 02.04.2010 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не враховано до пільгового стажу роботи, який дає право для призначення пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», окремі періоди роботи, дані про які наявні в трудовій книжці позивача.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202).
Згідно розділу V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)» Постанови № 202 право на таку пенсію мають машиністи кранів металургійного виробництва.
Отже, право на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають машиністи кранів металургійного виробництва за умови занятості повний робочий день терміном не менше 25 років.
При цьому, надана позивачем 14.08.2023 з заявою про призначення пільгової пенсії довідка №5 від 09.08.2023 підтверджує, що позивач працювала повний робочий день у період з 31.05.2005 по 02.04.2010 на посаді машиніст крану по заливанню металу та виконувала роботи машиніста крану, які зайняті на гарячих ділянках, та як вказано підставу ст. 114 п. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV від 09.07.2003 та постанова №202 від 31.03.1994.
Однак, відповідна довідка залишилися поза увагою відповідача, який не надавши їй жодної правової оцінки, повідомив листом від 20.09.2023 №457-36098/Щ-01/8-0400/23 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах».
Водночас Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №160/25849/23 підтримано позицію означену у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №160/25849/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в подальшому, відповідач здійснивши повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.08.2023 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023, не врахував висновки зазначені у рішенні суду від 12.12.2023 та постанові від 15.05.2024 у справі №160/25849/23 щодо наявності факту роботи позивача за професією, що віднесена до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058-IV, та не зарахував до її пільгового стажу період її роботи з 31.05.2005 по 02.04.2010 на ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод».
Разом з тим, суд повторно наголошує, що професія позивача «машиніст крану металургійного виробництва» відноситься до розділу V Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів) Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202.
Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Отже, в даному випадку відомості в трудовій книжці позивача про її роботу у спірний період за професією, що віднесені до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058-IV, вже є достатньою підставою для зарахування цього періоду до пільгового стажу.
Водночас, суд зазначає, що надана довідка №5 від 09.08.2023 ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить відомості про зайнятість позивача пільговою роботою повний робочий день, періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період, результати атестації робочих місць.
Доводи відповідача про те, що не всі машиністи кранів металургійного виробництва користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, а лише ті машиністи кранів металургійного виробництва, згідно Постанови №202, які зайняті виконанням робіт по обслуговуванню виробничого процесу, отже, періоди роботи, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу (Списки №1, №2, Постанова №202), визначає підприємство (установа) або його правонаступник з урахуванням вимог законодавства щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, є безпідставними, оскільки ні норми ч. 3 ст. 114 Закону №1058, ні положення Постанови №202 таких застережень не містять.
Зазначені обставини прямо вказують на безпідставність та необґрунтованість дій відповідача, що зумовили неврахування ним спірного періоду з 31.05.2005 по 02.04.2010 до пільгового стажу за Списком робіт і професій, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 і відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призвели до позбавлення позивача права на отримання пенсії на пільгових умовах.
Верховний Суд у своїй правовій позиції в постанові від 31.03.2020 справа №127/16245/17 зазначив, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в рамках даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянка України, позивач наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а та від 11.07.2019 у справі №242/1484/17.
Наведене зумовлює висновок суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 26.06.2024 №047250014638.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 31.05.2005 по 02.04.2010 у ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати первинного звернення за таким призначенням - з 27.08.2022, як заявлені передчасно, з огляду на таке.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.
Так, обрахунок страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд наголошує, що відповідачем не було проведено розрахунок пільгового стажу для призначення пенсії позивача, з урахуванням зарахованого цим судовим рішенням періоду роботи.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2422,40 грн, що документально підтверджується квитанцією від 01.08.2024.
Втім, позивач у цій справі звернулась з позовом, в якому фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, за подання якого, згідно з вимогами Закону України "Про судовий збір" мало б бути сплачено 1211,20 грн.
Відтак, сума у розмірі 1211,20 грн є надмірно сплаченою, та згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 №047250014638 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.08.2023, зарахувавши період роботи з 31.05.2005 по 02.04.2010 у ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський