Справа№ 514/1677/24 Провадження по справі № 1-кп/514/79/25
23 січня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження, відомості за яким зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024162270000419 від 28.07.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лужанка Тарутинського району Одеської області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
11.06.2024 постановою Тарутинського районного суду Одеської області по справі № 514/1023/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яка набрала законної сили 22.06.2024.
В подальшому, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, оскільки 11.06.2024 особисто отримав вказану постанову суду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.
27.07.2024 приблизно о 14:10 годині ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , діючи з умислом, спрямованим на невиконання вищевказаної постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, з мотивів явної неповаги до судового рішення, що набрало законної сили, вирішив здійснювати керування транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ моделі 21154 з реєстраційним номером НОМЕР_1 з метою задоволення особистих потреб, у зв'язку з чим сів за кермо автомобіля та здійснював керування вказаним транспортним засобом по автомобільній дорозі Т-16-27 в напрямку смт Тарутине Болградського району Одеської області, та здійснював рух до 14:29 години, до моменту його зупинення співробітниками поліції на блокпосту БЛ005, що розташований по вул. Красна, смт Тарутине Болградського району Одеської області.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акту та пояснив, що він ознайомлений із рішенням суду від 11.06.2024 року, яким його визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, однак, не зважаючи на дане рішення суду він 27.07.2024 року керував автомобілем.
У скоєному розкаюється.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тож, судом встановлено, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України з кваліфікуючими ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, всі обставини по справі, особу винного.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, відсутні.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії нетяжкого злочину; особу обвинуваченого, який раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, задовільно характеризується, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, відношення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся, обставини, що пом'якшують його покарання і вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки таке покарання с відповідатиме тяжкості злочину і буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Долю речових доказів у справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов та процесуальні витрати у справі також відсутні.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, ч. 15 ст. 615, КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази по справі, а саме оптичний диск з відеофайлом датованим 27 липня 2024 року під умовною назвою " ОСОБА_4 " у форматі "mp4" розміром 570 МБ (597 688 320 байтів), упакований у паперовий конверт опечатаний печатками №1 - зберігати при матеріалах справи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1