Справа № 523/936/25
Провадження №2/523/1878/25
"20" січня 2025 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Пересипського (Суворовського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту,
17 січня 2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Тищенко С.Ю., до Пересипського (Суворовського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна (обтяження № 9277676) на підставі постанови АН №352025 від 29 жовтня 2009 року, виданої Першим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ: об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно та з нерухомого майна (обтяження №12378364) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В-14/1034 ВП № 32091942 від 06 квітня 2012 року, виданої Першим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Після надходження позовної заяви суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.
Звертаючись до Суворовського районного суду м. Одеси із вказаним позовом, представник позивача керувався загальними правилами підсудності, встановленими ч. 2 ст. 27 ЦПК України, за якими позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК Українипозови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Аналогічні положення містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5.
Як вбачається із позовної заяви арешт накладено на майно, померлого брата позивача - ОСОБА_2 , а саме на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналізуючи вищевказане, приходжу до висновку, що спір між сторонами має виключну підсудність, а тому повинен розглядатись за місцем знаходження житлового будинку, з якого позивач просить зняти арешт з майна.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана - ст. 32 ЦПК України.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що позов не підсудний Суворовському районному суду м. Одеси, у зв'язку з чим цивільну справу слід передати на розгляд Біляївському районному суду Одеської області.
Керуючись ст.ст. 31, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пересипського (Суворовського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту передати на розгляд Біляївському районному суду Одеської області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала складена та підписана 20 січня 2025 року.
Суддя